Головний сержант, 140-й окремий розвідувальний батальйон, житель села Люб’язь
(11 вересня 1997 – 19 листопада 2024)
Загинув на Херсонщині.
Непростий був життєвий шлях Івана Бадивського. Народився він в Іваничівському районі. Але дитинство та юність пройшли у Люб’язі.
Коли його однолітки тільки раділи самостійному життю, вісімнадцятирічний юнак підписав контракт зі Збройними Силами України. Так і присвятив свою долю служінню Батьківщини. Він – учасник антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, брав участь у міжнародних військових навчаннях, побував у багатьох країнах світу.
У 2020 році вступив до стін Луганського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність 061 «Журналістика».
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, Іван Бадивський був серед тих, хто з перших днів виганяв рашистського ворога із України. На посаді командира взводу роти розвідки у 140-му Окремому розвідувальному батальйоні Морської піхоти Іван Бадивський проявляв надзвичайну відвагу і професіоналізм. За час служби отримав численні нагороди, серед яких: нагрудний знак «Сталевий хрест»; орден «Богдана Хмельницького ІІІ ступеня»; нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Кращий сержант ЗСУ»; медаль «За взірцевість у військовій службі І ступеня».
До останнього свого подиху він мужньо захищав рідну землю від окупантів. Серце хороброго захисника зупинилося 19 листопада 2024 року, не витримавши болю від поранень, отриманих при виконанні бойових завдань на території Херсонської області. Лікарі майже тиждень боролися за його життя, проте поранення виявилися несумісними з життям. У Івана залишилися любляча дружина та маленький син.
Похований на Матвіївському кладовищі в Миколаєві.
Вічна пам’ять Герою!
