Юрій Томащук свого часу відслужив строкову службу та пройшов воєнними шляхами АТО. Молодший брат Володимир уперше одягнув військовий однострій минулого року, коли його покликав обов’язок захищати Батьківщину від російського окупанта.
Ці бихівчани – з багатодітної сім’ї. Ось тільки, на жаль, надто рано згасла свічка життя їхньої мами. Не встигла вона навіть усіх своїх дітей благословити на подружнє життя. Не застала вона й того моменту, коли її син Юрій після строкової служби став на захист України – у часи АТО. Фактично відразу, як росія посунула спочатку в Крим, а тоді – на схід. Понад рік був на фронтових дорогах бихівчанин, воював за територіальну цілісність нашої держави. Одному Богу відомо, що пережив у ті моменти наш земляк, які жахіття перебачив.
Повернувся додому. Із дружиною виховував діток – синочка та донечку. Але в його життя, як і в життя мільйонів українців та українок, знову увірвалася війна. Повномасштабна. Уже в лютому 2022-го Юрій Томащук був у військкоматі. Його призвали одним із перших. Так бихівчанин потрапив у 128 окрему гірсько-штурмову бригаду. Уже два з половиною роки воює наш земляк. На Запорізькому напрямку не пускає рашистських загарбників просуватися українськими територіями.
А ось наймолодший у родині Томащуків Володимир строкову службу не проходив. Він господарем залишився у батьківському домі після передчасної смерті тата. Але у травні 2023 року його теж покликав обов’язок захищати Україну. Тож попрощався з рідними сестричками, з дружиною та маленькою донечкою і теж вирушив у військо. Потрапив у 77 окрему аеромобільну бригаду. Проходив навчання за кордоном, здобуваючи навички роботи на потужній техніці. А коли повернувся в Україну, відправився у найгарячіші фронтові точки. На Харківському напрямку воює Володимир. Щоправда, кілька місяців тому отримав травму, проходив тривалу реабілітацію. Але вже буквально днями знову повернувся у стрій.
Саме тоді, коли молодший брат був в одному зі шпиталів, йому й вдалося побачитися зі старшим. Юрій навмисне бодай на день навідався до Володі. Так зустрілися на кілька годинок двоє братів, розділених війною. А потім їх знов розлучили фронтові дороги. На різних напрямках воюють бихівчани Томащуки. Удома ж їх чекають найрідніші люди, молячи Бога, аби повернув їхніх захисників живими та неушкодженими з такою омріяною всіма Перемогою.
Наталія МУХА.
Фото з особистого архіву братів Томащуків.
- Ця стаття стала можливою за підтримки програми підтримки “Голоси України” яку координує Європейський центр свободи преси та медіа. «Голоси України» реалізується у межах ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
