У родині Солох із села Гірки з нетерпінням чекають із війни трьох синів. У кожного з них – свій життєвий шлях, свої випробування, та всіх об’єднує спільне покликання – служити Батьківщині.
Наймолодший із трьох братів, але далеко не наймолодший у великій сім’ї гірківчан, Вадим змалку мріяв бути військовим. У 2021 році, коли нашому захиснику виповнилося 18 років, він підписав контракт із Державною прикордонною службою України. Спочатку ніс службу в 6-му прикордонному Волинському загоні, а вже у 2022 році був переведений до 1-го. Згодом їхній підрозділ вирушив на Схід – захищати Україну в Донецькій області у складі 1-ї прикордонної комендатури 1-го прикордонного загону нинішньої бригади «ГАРТ». Саме там – у Соледарі та Бахмуті – проходили найзапекліші бої.
Сьомого січня наш земляк зазнав поранення, однак, пройшовши коротке лікування, уже через місяць повернувся на фронт – знову боронити Україну під Бахмутом.
Із 2024 року Вадим Вікторович – командир зенітно-артилерійського відділення.
-У мене є підлеглі, за яких я відповідаю. Вони мені довіряють, і я повинен виправдати цю довіру. Від цього залежать людські життя, – говорить боєць.
Молодий захисник двічі проходив навчання у Великій Британії, а буквально місяць тому отримав звання старшого сержанта.
-Війна фільтрує. Є ті, з ким ти став не просто побратимом, а братом. Тут немає просто служби – тут є життя, друзі, війна, – ділиться наш земляк.
За заслуги перед Батьківщиною Вадим Солоха нагороджений багатьма медалями. Нині ж боєць боронить Україну на Харківському напрямку.
-Живу сьогодні. Планів на майбутнє не будую. Мрія одна – мир і перемога, – скромно каже він.
Середущий брат Павло теж став на захист України, щойно ворог прийшов на нашу землю. У квітні 2022 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання на полігоні він розпочав службу у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила Галицького, яка тоді виконувала бойові завдання в Донецькій області.
Уже у 2023 році Павло Солоха отримав військове звання «молодший сержант» і був призначений командиром відділення інженерно-саперного та технічного взводу. Наступного, 2024 року, пройшов спеціалізоване навчання і став старшим сапером.
-Війна змінює, загартовує… Тут по-справжньому розумієш, що таке цінності. Хто твій друг, а хто ворог, – ділиться боєць.
За мужність і сумлінне виконання обов’язків Павло Вікторович отримав відзнаки. Проте, як сам каже, найвища нагорода – це підтримка рідних, які щодня чекають його вдома.
-Як і в кожного українця, мрія одна – перемога. Щоб рідні й близькі були в безпеці, – говорить військовий.
Попри складнощі фронтового життя, Павло не втрачає віри в майбутнє.
-Плани будувати важко – певно, ще не час. Буде перемога – будуть і плани, – каже гірківчанин.
Найстарший із братів – Андрій Солоха – до війни встиг створив сім’ю. Разом із дружиною Дариною виховують донечку, яка цьогоріч уперше пішла до школи. На жаль, свято Першого дзвоника тато пропустив – обов’язок перед Батьківщиною покликав його на Схід.
У 2023 році Андрій Вікторович підписав контракт із Державною прикордонною службою України. А вже у 2024 отримав звання сержанта. До літа 2025 року ніс службу на Волині. Нині у складі групи швидкого реагування 6-го волинського прикордонного загону служить на Харківському напрямку, де разом із побратимами боронить країну від ворога.
-Зі мною є багато хлопців із Волині, – розповідає Андрій. – І це відчувається: бойовий дух, підтримка, взаємоповага.
Удома на нього чекають дружина та маленька донечка. Найбільша мрія військового – побачити, як росте його кровинка, читає свої перші слова, виводить літери, досягає перших перемог у житті. Саме думка про сім’ю додає йому сил і віри.
Поруч із ним, хоч і не завжди фізично, – молодший брат Вадим, який також служить на Харківському напрямку. Брати не часто бачаться, але кожна зустріч – безцінна.
– Як старший, я завжди відчуваю відповідальність за молодших, – ділиться Андрій. – Але у Вадима мені є чому повчитися. Він пройшов найзапекліші ділянки фронту. Я пишаюся ним і Павлом.
Родина Солох – велика і дружна. Їхня підтримка, любов і віра – це та невидима броня, яка допомагає братам триматися навіть у найважчі моменти.
