На Любешівщині створилася ще одна інтернаціональна сім’я: жителька Бихова Людмила Літвінчук поєднала долю із громадянином Туреччини. Днями молоде подружжя на Поліссі відсвяткувало весілля. І Хасану (а саме так звати нареченого) неабияк припала до душі Україна.
Доля звела нашу землячку з майбутнім судженим у Болгарії. Туди дівчина поїхала на роботу, де працювала масажисткою. Хасан же трудився у тій країні барбером (чоловічим перукарем), мав свій салон. І ось одного літнього дня минулого року на концерті Насті Каменських і познайомилися тендітна полісянка та чорноокий красень. Люда настільки сподобалася туркові, що він із того часу почав настирливо добиватися її уваги.
«Він мені постійно писав у Instagram, я його блокувала, а він усе не здавався. Мене на початках насторожувало, що він турецької національності, та й загалом найбільшим був мовний бар’єр. Адже Хасан спілкувався англійською. А я у школі вчила німецьку. Англійською знала лише кілька фраз, які потрібні були на роботі. Тому сказала йому, що цей бар’єр я не подолаю, тим більше для нього», –
пригадує початок Людмила Літвінчук.
Однак молодий чоловік виявився особливо настирливим. Та й, мабуть, сама доля допомогла йому в тому, аби крига в серці бихівчанки таки скресла. Бо ж Людмила почала навчати азам масажу українку, котра вдома викладала англійську, а та, своєю чергою, давала уроки іноземної мови нашій землячці. І невдовзі дівчина таки зрозуміла, що Хасан їй не байдужий. Так і започаткувалася історія створення нової інтернаціональної сім’ї.
А вже у березні Хасан освідчився Людмилі. І перед Великоднем наречені приїхали у Бихів.
«Він відразу став своїм серед моїх родичів. Обдивився всю домашню живність. Сів за кермо трактора й поїхав із татом садити картоплю», –
з посмішкою розповідає полісянка.
А вже невдовзі у Любешівському відділі РАЦСу Хасан та Людмила зареєстрували шлюб і справили у сімейному колі весілля, на якому, до слова, лунали як українські, так і турецькі пісні.
Детальніше про цю історію кохання нашої землячки та жителя Туреччини читайте вже в наступному номері газети «Нове життя».
