Основними типами шахрайства на території Камінь-Каширського району залишаються фішинг та соціальна інженерія, зважаючи на вразливість населення у зв’язку із ситуацією в країні. Їхня частка становить більше половини від усіх видів шахрайства, вчинених на території Камінь-Каширського району.
Тож у районному відділі поліції розповідають про чергові випадки онлайн-шахрайств та застерігають краян бути обережними.
У одному з сіл Любешівської громади шахраї ошукали жінку, яка виставила на продаж книги на сайті «OLX». З нею зв’язалася невідома жінка, яка мала намір придбати книги, переписку вели в застосунку «Viber». Шахрайка надіслала заявниці на «Viber» повідомлення з посиланням та повідомила, що оплатила вартість книг. Для отримання оплати просила перейти за наданим посиланням, де заявниця вказала номер картки, номер телефону, пароль до мобільного банкінгу. Вже за кілька годин з карток заявниці були зняті кошти на загальну суму понад 29000 гривень.
Для іншої жительки Любешівської громади на застосунок «Viber» надійшло посилання про оформлення «Є-допомоги». Перейшовши за даним посиланням, заявниця ввела свій номер телефону, банківської картки та електронну адресу. Невідома особа отримала доступ до облікового запису «Google» та із зазначеної картки зняла понад 28000 гривень. За обома фактами відомості внесені до ЄРДР за ч.4 ст.190 КК України (Шахрайство).
Правоохоронці нагадують: фішинг – це спосіб виманити в людини дані банківської картки за допомогою інтернет-ресурів. Для цього шахраї створюють копії сайтів банків, інтернет-магазинів чи платіжних систем. Проводячи на таких сайтах оплату, жертва вносить туди свої банківські дані, після чого шахраї отримують доступ до її банківського рахунку. Шахраї можуть створити не лише копію відомого сайту, а й новий сайт. Часто таким чином створюють інтернет-магазини техніки та гаджетів з привабливими цінами.
Жертва проводить оплати на сайті як звичайний платіж в інтернеті, вводячи дані картки та підтверджуючи платіж. Часто після успішного списання коштів жертва певний час не розуміє, що відбулося шахрайство, оскільки впевнена, що це платіж за товар і вона його скоро отримає. Проте через деякий час жертви шахрайства дізнаються про те, що жодних оплачених нею товарів вона не отримає.
Поширеними є випадки, коли шахраї телефонують жертві та представляються працівниками служби безпеки банку або представниками державного органу, якому особа може довіряти. Для більшої переконливості для таких схем зловмисники завчасно отримують певну інформацію про свою жертву, зокрема її повне ім’я.
“Шахраї можуть представитися працівниками безпеки банку чи НБУ. Після цього клієнт повідомляє їм реквізити платіжної картки, пароль до дистанційного банківського обслуговування, otp-паролі, надіслані клієнту з використанням технологій 3D Secure, що дозволяє переказувати кошти на рахунки в інших банках”, – відзначають у Нацбанку.
Інколи зловмисники можуть зламати акаунт людини в соцмережах та отримати доступ до її листування. Проаналізувавши діалоги, шахраї обирають близьких та друзів жертви, які можуть погодитися без зайвих запитань надіслати гроші “для вирішення термінової проблеми”. Це можуть бути проблеми із здоров’ям або затримання правоохоронцями, тоді злочинці просять гроші нібито на хабар.
