Старший сержант, 1 прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ, житель села Ветли.
(28 січня 1999 – 8 травня 2022 року)
Загинув на Азовсталі у Маріуполі.
Сергій Дишко народився і зростав у Ветлах, у звичайній сільській родині, в якій, окрім нього, було ще п’ятеро дітей. Після дев’яти класів місцевої школи продовжив навчання у Любешівському технічному фаховому коледжі за професією «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».
Підписав контракт на проходження військової служби у прикордонному підрозділі Луцького загону. У 2020 році був переведений у Донецький прикордонний загін, який виконував визначені завдання вздовж лінії розмежування та узбережжя Азовського моря.
Повномасштабну війну старший сержант, навідник відділення вогневої підтримки Сергій Дишко зустрів у смт Сартана, що за 17 км від Маріуполя. Із 25 лютого 2022 року селище постійно зазнавало масованих обстрілів, сильно постраждали житлові будинки, школи та відділ прикордонної служби «Сартана». А вже на початку березня населений пункт був повністю окупований рашистами. Підрозділ, у якому служив волинянин, опинився в Маріуполі, який теж перебував під шквалом ударів російської реактивної артилерії. Наш земляк разом із побратимами не пускали рашистів у цей місто. У квітні бійці Донецького прикордонного загону разом із ЗСУ, Нацгвардією, поліцією продовжували тримати оборону на маріупольському заводі «Азовсталь». Лише сестричці Ірині Сергій розповідав правду, в якому жахітті вони були. Говорив, що катастрофічно бракує їжі та води, один сухпайок по-братськи ділили на чотирьох. Та все ж відчайдушно маріупольські герої продовжували тримати оборону.
3 травня 2022 року рідні востаннє чули голос сина, брата. Вже 4 травня його телефон перебував «поза зоною досяжності». 9 травня до мами зателефонував незнайомий, представився майором і повідомив страшну новину: «Ваш син загинув». Цю інформацію 12 травня для сестри підтвердив у ДПСУ.
Лише восени 2022 року, коли полонених із «Азовсталі» стали повертати додому, вдалося знайти свідка загибелі волинянина. Тоді стало відомо, що 8 травня близько 21:00, проводивши спостереження на посту, Сергій був убитий російським снайпером.
Факт смерті старшого сержанта Сергія Дишка встановлено рішенням Любешівського районного суду від 20 вересня 2022 року.
Додому тіло захисника повернули у квітні 2025 року.
Поховали воїна у Ветлах.
Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять і слава Герою!
