У другий четвер жовтня – Всесвітній день зору. Серед очних захворювань в усьому світі лідирує катаракта, за нею – глаукома. Але якщо при катаракті можна відновити зір, замінивши кришталик, то при глаукомі людина перестає бачити, і цей процес незворотній. Які симптоми цієї підступної хвороби, як попередити її, що робити, аби не втратити зір, – «Віснику+К» розповідає Лідія Рудавська, завідувачка Офтальмологічного центру КП «Волинська обласна клінічна лікарня».
Лідія РУДАВСЬКА – лікарка-офтальмологиня вищої категорії, офтальмопластична хірургиня, членкиня Американської асоціації офтальмологів. Авторка численних наукових публікацій, в тому числі у провідних зарубіжних виданнях. Проходила стажування за кордоном, зокрема в США, Індії, Швейцарії. З 2016 року – завідувачка Офтальмологічного центру КП «Волинська обласна клінічна лікарня».
Які «дзвіночки» глаукоми?
Не раз чула, що коли в рідних чи знайомих виявили страшну очну недугу – глаукому, тільки тоді настрахані люди негайно біжать до офтальмолога перевірити зір. Багато хто з нас знає, що глаукома повʼязана з високим внутрішньоочним тиском, але наскільки це серйозно, не задумуємося. То що ж таке глаукома і чим небезпечне це захворювання?
– Глаукома – насправді тихий вбивця нашого зору, коли підвищення внутрішньоочного тиску призводить до незворотної втрати зорових клітин, тканин і їх відновити не можна, – доступно пояснює Лідія Рудавська. – Під час розвитку хвороби порушується периферичний зір – і людина може втратити здатність бачити. Глаукома буває різна, зокрема після травми, захворювань очного яблука, але основна – це первинна відкритокутова глаукома, вона є тиха, а тому до пізніх стадій людина не відчуває її, око не видозмінюється.
– На які симптоми глаукоми треба звернути увагу?
– Можуть бути головний біль, нечіткість зображення, світловідчуття, затуманення, особливо зранку, тому що в цю пору внутрішньоочний тиск більший, – зауважує Лідія Михайлівна. – «Мушки» не характерні при глаукомі. Вважається, що внутрішньоочний тиск є фактором ризику, але це єдиний симптом при глаукомі, на який ми можемо впливати медикаментозно чи, якщо потрібно, хірургічно.
Людина відчуває дискомфорт, коли втрачено більше 40% зору
– На первинній стадії важко діагностувати глаукому. Але завдяки сучасним дослідженням та методам можемо виявити хворобу до того, коли відбуваються зміни полів зору, тобто коли зʼявляються клінічні ознаки, – пояснює Лідія Рудавська.
Зазвичай людина звертається по допомогу на пізніх стадіях хвороби. Закриває одне око і розуміє, що не бачать іншим. Адже до пізніх стадій глаукома проходить безсимптомно, тобто людина не знає, що в неї ця хвороба, поки не прийде на обстеження. Коли глаукома вже розвинутої стадії, єдине, що можливо, – зберегти зір, який є на той момент. Бо це незворотний процес, тобто повернути колишню здатність бачити неможливо! Коли людина втрачає 40% зорового нерва, тільки тоді починається порушення полів зору, яке офтальмологи можуть зауважити на апаратах. А коли втрата зорового нерва ще більша, лише тоді людина починає відчувати дискомфорт, бо поле зору звужується. Тобто бачить так, як ніби через трубку, яку можна прикласти до ока. Цей острівок зору може бути по центру або ексцентрично, тобто збоку. Тоді у хворого нема відчуття простору, він може спотикатися, перечіплюватися.
Хто у зоні ризику? Чи є глаукома в дітей?
На жаль, сучасна наука досі не виявила точні причини виникнення глаукоми. Як зауважує Лідія Рудавська, генетичний фактор має найбільше значення, тобто якщо ваші батьки страждали на глаукому, ви у зоні ризику. Ті, хто хворіє на цукровий діабет, має проблеми з артеріальним тиском, хірургічні втручання на очах, перенесені травми в дитинстві (навіть якщо хтось вдарив кулаком в голову) – теж у зоні ризику. Найчастіше хвороба розвивається у віці від 40 років, тому після сорока треба щорічно проходити обстеження у офтальмолога.
Але глаукомою страждають не тільки дорослі, а й діти та підлітки. Не так часто, але буває вроджена глаукома у немовлят. На вади розвитку ока впливає генетика, а також інфекції, якими хворіє жінка під час вагітності. Це, зокрема, паротит (у народі називають «свинкою»), краснуха, токсоплазмоз, яким можна заразитися від улюбленого котика.
Краплі допомагають чи потрібна операція?
– Глаукомні препарати дієві, але інколи їх недостатньо. До того ж часто пацієнти забувають капати краплі. При глаукомі ми маємо компенсувати внутрішньоочний тиск, тобто досягти нормальних показників (а для кожного вони різні), – зазначає Лідія Михайлівна. – І коли до мене приходить людина, яка лікується комбінованими препаратами, але внутрішньоочний тиск не компенсований, я волію оперувати, тому що результату не буде. Якщо після операції на катаракті за пʼять хвилин людина щаслива, бо «розвиднілося», то операції при глаукомі переносяться важко. Післяопераційний період непростий, триває щонайменше місяць. Тому, щоб не втратити зір, треба обстежуватися в офтальмолога. Адже завдяки своєчасній діагностиці та необхідному лікуванню людина буде бачити білий світ.
Олена ПАВЛЮК.
Поради офтальмолога:
* Навіть якщо нема ніяких симптомів, кожній людині після 40 років треба обстежуватися раз на рік у офтальмолога, щоб виявити підступну глаукому. Особливо це стосується тих, у кого родичі мають цю хворобу.
* Хворим на глаукому обовʼязково потрібно контролювати внутрішньоочний тиск.
* Вести здоровий спосіб життя, гуляти на свіжому повітрі, не піддавати очі надмірному напруженню. Це стосується тих, хто працює за компʼютером чи любить читати при слабкому освітленні.
* Хворим при глаукомі треба обмежити фізичні навантаження, не можна носити важкі предмети, не працювати з нахиленою головою (коли люди на полях трудяться цілими днями), не робити вправи зі стійкою на голові, як це практикують на заняттях йоги.
* Носіння тугих комірців або краваток порушує кровотік у ділянці шиї, а це може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску.
* Також памʼятайте, що тютюн збільшує ризик розвитку глаукоми, а це може негативно позначитися на зоровому нерві.
