У Любешівській громаді підбили підсумки реалізації заходів із безбар’єрності у 2025 році та визначили пріоритети роботи на наступний рік. Під час засідання представники відповідних структур не просто прозвітували, а детально проаналізували, що вдалося зробити, де залишаються прогалини і які кроки потрібно здійснити у 2026-му.
Обговорення охопило всі напрями безбар’єрності, які громада визначила для себе ключовими: від доступності фізичного простору до інформаційної, цифрової, освітньої, соціальної та економічної складових, інформує пресслужба селищної ради. У кожній сфері є поступ, але й проблеми, що потребують системного вирішення. Саме тому окремо зосередилися на фінансовій складовій. Учасники засідання наголосили: без чіткого та поетапного планування видатків складно забезпечити сталі результати. Громада має розподіляти ресурси так, аби заходи не залишалися точковими рішеннями, а формували цілісну політику доступності.
У 2026 році принципи безбар’єрності активніше інтегруватимуть у роботу закладів освіти. Їх планують закладати у стратегії розвитку шкіл, щоб питання доступності стало невід’ємною частиною управлінських рішень, а не додатковою ініціативою. Паралельно громада посилюватиме інформаційну роботу з жителями щодо можливостей започаткування власної справи, участі в грантових програмах і отримання консультаційної підтримки. Економічна самостійність людей, зокрема представників вразливих груп, безпосередньо пов’язана з рівнем їхньої реальної включеності в життя громади.
Під час засідання також розглянули питання облаштування елементів безбар’єрності суб’єктами господарювання. Нагадали, що державні будівельні норми прямо зобов’язують створювати доступне середовище для маломобільних груп населення. Встановлення пандусів, тактильних елементів та інших засобів доступу — це не рекомендація, а вимога, яку потрібно враховувати під час будівництва та реконструкції об’єктів.
Окремо проаналізували результати моніторингу об’єктів фізичного оточення та послуг для людей з інвалідністю у 2025 році. Під час перевірки інформації на Мапі безбар’єрності виявили неточності щодо координат окремих об’єктів та відображення деяких закладів освіти. Балансоутримувачам доручили перевірити дані й оновити інформацію, щоб вона відповідала реальному стану речей.
Важливим кроком стало затвердження Безбар’єрного маршруту громади на 2026–2027 роки. Він матиме лінійну, Т-подібну структуру та з’єднає ключові об’єкти селища — автостанцію, центр надання адміністративних послуг, державну установу та медичний заклад. Наступним етапом стане визначення джерел фінансування і поетапна реалізація запланованих робіт.
За підсумками засідання учасники наголосили на необхідності постійного моніторингу стану безбар’єрності та регулярного інформування жителів про результати. У громаді розглядають цю роботу не як разову кампанію, а як довготривалий процес, що має поступово змінювати простір і підходи до управління відповідно до сучасних стандартів доступності.
