Під час оформлення документів для навчання, роботи, виїзду за кордон чи укладення правочинів може знадобитися їх переклад. Однак для того, щоб він мав юридичну силу, простого перекладу недостатньо – важливо нотаріально засвідчити його вірність.
Засвідчення вірності перекладу є підтвердженням факту відповідності тексту перекладеного документа його оригінальному тексту. Звернутися можна як до державного, так і приватного нотаріуса, повідомляє Міністерство юстиції України.
Відповідно до глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.
Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад – з правого.
Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами.
Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення ним перекладу.
Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.
Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Згідно з Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, при одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер.
За кордоном особи можуть засвідчити вірність перекладу документа, звернувшись до консульських установ України (стаття 38 Закону України «Про нотаріат»).
