Сьогодні у селі Ветли холод пронизував повітря, сіре небо нависало низько над головами, а в серцях людей теж був невимовний холод – гіркий, важкий, невимовний. Тут відкривали Алею пам’яті із світлинами п’ятьох місцевих Героїв, які віддали свої життя за Україну.
Біля банерів зібралися рідні, односельці, побратими. Матері, вмиваючись сльозами, гладили світлини своїх синів. Дружини, сестри, батьки не приховували болю — він читався в кожному погляді, у тремтячих руках, у застиглих на обличчях сльозах.
Слово мала староста села Любов Павлік. Вона говорила про біль втрати, про обов’язок пам’ятати кожного, хто не повернувся, і про те, що Ветли ніколи не забудуть своїх Героїв. Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Володимир Сергійчук наголосив: ці банери — не лише знак скорботи, а й символ вдячності та відповідальності перед тими, хто віддав найдорожче.
Дружина полеглого Героя Віта Мартинюк говорила про життя, яке обірвала війна, і про біль, що тепер назавжди оселився в серці. А ще про те, як важливо не забувати і цінувати таку велику жертву Героїв.
Освятив банери капелан 6-го прикордонного загону Михайло Хімчак.
Після спільної молитви й слів пам’яті всі присутні поклали квіти до банерів. А потім рідні посадили деревця біля світлин своїх Героїв.
