Фахівці Донецького медичного центру спортивної медицини приїхали до Любешова, маючи за плечима втрату рідного дому, але зберігши головне – прагнення допомагати людям. Вони ще недавно жили, працювали в Бахмуті, але тепер стали частиною нашої громади. І вже понад три роки допомагають відновлювати здоров’я місцевим спортсменам, ветеранам та всім, хто цього потребує.
Людська підтримка – понад усе
У квітні 2022 року їхнє життя кардинально змінилося. Позаду залишилися домівка, рідне місто, знайомі. Попереду чекало нове оточення, нові можливості і водночас невідомість. Єдине, що додавало сили, – це те, що рятувалися від війни усім колективом медичного центру, тобто мали можливість продовжувати улюблену справу. В Любешові вони знайшли і нове робоче місце, і спокій, і тепле прийняття від громади.
Борис Бабенко, медичний реєстратор, пригадує:
– Звісно, важко було покидати дім. Але довелося – бойові дії підходили до нашого міста. У Любешові нас сприйняли дуже добре. Допомогли з житлом. Зараз уже адаптувався і потрохи почуваюся тут своїм.
Людмила Крячко, завідувачка відділення спортивної медицини та реабілітації, теж переїхала в Любешів у 2022-му:
– Спершу ми жили в гуртожитку. Потім, коли школи повернулися до офлайн-навчання, переїхали. Любешів мені дуже подобається: тут тихо, спокійно, люди доброзичливі. Радію, що містечко розбудовується, розвивається і наш колектив теж бере в цьому участь.
Певна частина команди центру згодом виїхала до Києва, де відкрили ще одне відділення. Водночас у Любешові до колективу долучилися місцеві жителі. Один із них – Тарас Корецький. Він каже:
– Коли я був вихованцем нашої спортивної школи, то проходив тут обстеження як спортсмен. Потім здобув освіту й тепер працюю реабілітологом. Раніше навіть уявити не міг, що в Любешові буде такий центр.
Тобто завдяки роботі установи в громаді з’явилися нові робочі місця. Тож місцеві молоді фахівці можуть реалізувати себе в медичній сфері, не виїжджаючи з рідного селища. Це зменшує відтік кадрів та дає молоді перспективу розвитку на місці.
Переїзд із Бахмута та новий початок
До повномасштабного вторгнення росії в Україну в Любешові фактично не було місця, де можна було б отримати повний спектр реабілітаційних послуг. Деякі з них надавалися у місцевих закладах охорони здоров’я, однак про сучасне обладнання, тренажери чи новітні фізіотерапевтичні процедури й мови не було.
Тож не дивно, що спочатку краяни з певною насторогою сприйняли звістку про те, що тепер у Любешові можна пройти повноцінну реабілітацію – ще й для деяких категорій пацієнтів безкоштовно. Але згодом усі переконалися: вимушене переселення фахівців зі сходу країни стало, як би парадоксально це не звучало, корисним для нашої громади.
Однак для самого колективу центру цей шлях був досить нелегким.
– Ми втратили все в Бахмуті. Але в Любешові громада дала нам шанс працювати далі, – пригадує Антон Діденко, керівник центру.
Любешів обрали не випадково. Із місцевим подружжям спортсменів Борисюків у працівників центру були давні знайомства. На Поліссі вже неодноразово бували – на спортивних зборах. Тож коли небезпека підійшла впритул, вирушили туди, де знали: буде підтримка.
– Нам одразу допомогли з перевезенням обладнання, меблів, персоналу. Посприяли з будівлею для зберігання речей та пошуком приміщення для подальшої роботи. Зараз орендуємо кабінети в центрі Любешова, – розповідає Антон Вадимович.
Спільна справа
Серед нових пацієнтів центру –ветерани війни. Вони можуть отримувати послуги безкоштовно.
– Якщо у військовослужбовців є покази до реабілітації, допомогу надаємо безоплатно. Аналогічно – і вихованцям місцевої дитячо-юнацької спортивної школи.
Між цими двома закладами укладений договір, згідно з яким ДЮСШ надає для донецьких спортсменів у безкоштовне користування місцевий стадіон «Колос», а центр, своєю чергою, забезпечує безоплатну реабілітацію вихованців спортшколи. Директорка Любешівської дитячо-юнацької спортивної школи Валентина Борисюк каже:
– Співпраця з центром дала новий поштовх розвитку нашої ДЮСШ. Адже діти мають доступ до фахового медичного супроводу, якого раніше не було. А це – важлива частина підготовки до змагань, профілактики травм і збереження здоров’я наших вихованців. Спортсмени двічі на рік проходять тут медичний огляд, користуються тренажерним залом, отримують відновлювальні процедури після змагань. Тому для Любешова це справжня знахідка.
Натомість часто приїздять у наше містечко і спортсмени з Донеччини. Серед них – Руслан Наумов. Він розповідає:
– Уперше в Любешові я побував ще у 2019 році, приїздив на навчально-тренувальні збори. Але тоді ще не було такого центру. Нині ж тут дуже зручно: позаймався, відновився – і пішов тренуватися на стадіоні.
Особливо багатолюдно в центрі надвечір. Тут збирається чимало охочих позайматися на тренажерах. Місцева жителька Наталія Струк-Маковецька, вона ж – депутатка селищної ради, переконана: відрадно, що наша громада має таку установу, якої раніше не було в містечку.
Адже, окрім тренажерів, тут є сучасне медичне обладнання, на якому можна пройти ударно-хвильову, високоінтенсивну магнітну, вакуумно-репресійну терапії і не долати для цього далеку дорогу до обласного центру. Тож не дивно, що в Любешів навіть приїжджають люди із сусідніх громад, аби поправити своє здоров’я.
Разом – сильніші
Ось так у Любешові зрослися два світи – Донеччина й Полісся. Звісно, переселенці мріють повернутися додому. Але нині вони допомагають нашій громаді – і водночас знаходять тут дім.
Ця історія – не лише про медицину. Це приклад того, як у складні часи народжується співпраця, а допомога стає взаємною.
Наталія МУХА.
