Солдат, 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого, житель села Лахвичі
(21 травня 1982 – 5 серпня 2023)
Загинув на Харківщині.
Він був із простої сільської сім’ї. Сирота. Бо ж батьків не стало давно. Микола із трьома сестрами і братом самі давали собі раду.
Згодом усі подорослішали й порозліталися із батьківського гнізда, лишень Микола лишився. Він був простяком, який за символічну плату допомагав односельцям по господарству, роботи не цурався ніякої. З такого заробітку і жив, маючи хліб та до хліба.
У червні 2023 року Микола Комяк зодягнув військовий однострій. Повісив замок на двері своєї хатини й вирушив у дорогу.
От тільки недовго довелося служити солдату 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Адже буквально через два місяці після мобілізації його життя обірвалося на війні.
Воїну було всього 41. На жаль, він не встиг створити сім’ю, залишити слід на цій землі. Та він назавжди залишиться у спогадах односельців, у серцях сестер та брата. Бо ж лише одна з них змогла попрощатися з Миколою, поховати його. Для цього повернулася із польських заробітків. А ось інші двоє сестричок та брат уже давно проживають у Білорусі. Тож не приїхали на похорони.
Вічний спочинок тіло Миколи Ком’яка знайшло на кладовищі рідних Лахвич.
Вічна пам’ять і слава Герою!
