Перший дзвоник нового навчального року символічний своїм нагадуванням про найцінніше — права кожної дитини. Обізнаність із власними правами — це важливі знання, які надають дитині впевненість, допомагають зрозуміти свої можливості та вчать захищати себе у різноманітних життєвих ситуаціях.
Права дитини в Україні ґрунтуються на Конституції, законах держави та міжнародних договорах, зокрема Конвенції ООН про права дитини. Вони є універсальними й невідчужуваними, а їхній головний зміст полягає у забезпеченні життя, розвитку, захисту та поваги до гідності кожної дитини, повідомляє Міністерство юстиції України.
Конвенція ООН про права дитини визначає дитиною кожну людину до 18 років. Українське законодавство конкретизує це поняття: у Сімейному кодексі малолітніми вважаються діти від народження до 14 років, неповнолітніми — особи від 14 до 18 років.
Загальні права дитини відповідно до Конвенції ООН
Право на життя та безпеку
– право на життя;
– право на охорону здоров’я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;
– право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;
– право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Право на сім’ю та турботу
– право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та право на піклування батьків.
Право на освіту та розвиток
– право на ім’я та громадянство;
– право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;
– право на освіту.
Право на самовираження та отримання інформації
– право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;
– право на свободу совісті та релігійних переконань;
– право на отримання інформації, що відповідає її віку (дитина може вільно шукати, отримувати, використовувати й поширювати інформацію в будь-якій формі);
– право на звернення (дитина має право звертатися до органів влади, місцевого самоврядування, установ, організацій чи засобів масової інформації — із зауваженнями та пропозиціями, із заявами про реалізацію своїх прав та інтересів або зі скаргами на їх порушення).
Майнові та економічні права
– право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);
– право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю.
Право на об’єднання
– право на об’єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).
Права дитини, передбачені законодавством у сфері сімʼї
Окрім загального права на проживання в сім’ї, для дитини передбачені й інші права у сфері сімейного життя.
– Дитина має право на піклування з боку батьків про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, на забезпечення батьками здобуття нею повної загальної середньої освіти, підготовку її до самостійного життя, повагу.
– Батькам заборонено здійснювати будь-які види експлуатації дитини, застосовувати фізичні покарання та інші види покарань, які принижують людську гідність дитини.
– Дитина має право на безперешкодне спілкування з батьками (це право може бути обмежене у деяких випадках, передбачених законом).
Схожі норми передбачені і у статтях 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства»:
– Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в тому числі дитина, батьки якої проживають у різних державах.
– Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров’ю.
Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, згідно з яким дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім’ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім’ї.
Незалежно від свого віку, кожна дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні будь-яких спорів як між її батьками, так і між іншими особами з питань, що стосуються її виховання, місця проживання та інших питань.
Захист порушених прав дітей в Україні
Захист прав дітей в Україні здійснюється:
– прокуратурою;
– органом опіки та піклування;
– органами внутрішніх справ.
Орган опіки та піклування здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування.
Прокуратура, в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини.
Поліція приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.
Не тільки права, а й обов’язки
Шкільне життя — це баланс прав та обов’язків. Учні мають дотримуватися статуту навчального закладу та нести відповідальність за свої дії, але це не применшує їхніх прав. Коли ці права порушуються, діти не залишаються беззахисними.
Захистити свої права вони можуть шляхом самозахисту, зверненням про захист до батьків, звернення до органів опіки та піклування, звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування, звернення до громадських організацій та звернення до суду.
Головне — пам’ятати: у кожної дитини є інструменти для захисту своїх прав, і ними можна та потрібно користуватися.
