27 жовтня 2024 року на далекій Курщині ворог забрав життя захисника України Дмитра Бондаренка.
Доля змалку ніби випробовувала його на міцність, гартувала. Зі старшим братом зростали у неповній родині. Їх вихованням займалась бабуся. Вона була їм опорою та дороговказом по життю. Навчався Дмитро у місцевому ліцеї, потім – у коледжі. Але найбільшим його захопленням була музика. Змалечку любив співати. Здобував ази цієї справи у музичній школі. Успішно освоїв ударні та гітару.
Із роками уподобав шкіряний одяг, відростив довге волосся, набив татуювання. Мав, як кажуть, неформальну зовнішність. Проте водночас мав і цінні життєві орієнтири. Тому був активним учасником Революції Гідності, а коли Україна опинилася в небезпеці, став на захист рідної держави.
Мав позивний «Курт». Дмитро Бондаренко був водієм БМП «Бредлі» у 47 окремій механізованій бригаді.
27 жовтня 2024 року біля населеного пункту Новоівановка на Курщині ворог відібрав життя уродженця Любешова.
Багато Дмитрових мрій так і залишаться нездійсненими. Одна з них – стати на рушничок щастя, створити сім’ю. Але не встигли вони з коханою поєднати долі.
Похований Дмитро у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.
Вічна пам’ять і слава Герою!
