Соціальні мережі давно стали частиною щоденного життя і для жителів Любешівської громади. Тут обговорюють новини, діляться думками, критикують, підтримують. Проте не всі замислюються: необережний допис чи емоційний коментар можуть мати не лише моральні, а й юридичні наслідки.
Що ж потрібно знати та як правильно поводитися в соцмережах, для РБК-Україна розповів юрист Євген Буліменко.
Конституція України гарантує свободу слова, проте вона закінчується там, де починається порушення честі іншої людини. За словами Євгена Буліменка, кожен, чию гідність принизили в мережі, має право на судовий захист.
“Розміщення недостовірної інформації може мати наслідком цивільно-правову відповідальність: обов’язок спростувати дані та відшкодувати моральну і майнову шкоду”, – зазначає юрист.
Важливо розуміти, що у справах про захист репутації діє правило: позивач сам має довести, що інформація неправдива і поширив її саме конкретний відповідач.
Які покарання загрожують порушникам
Звинувачення та наклеп: Якщо ви назвали когось “злодієм” чи “шахраєм” без доказів. Це тягне за собою цивільний позов і виплату моральної шкоди.
Фейки про війну: Поширення чуток, що сіють паніку. Покарання – штраф до 255 грн або виправні роботи (ст. 173-1 КУпАП).
Мова ворожнечі: Образи через національність, расу або релігію тощо. За це передбачено до 3 років в’язниці (ст. 161 ККУ).
Погрози: Прямі залякування фізичною розправою в коментарях. Залежно від тяжкості, автору світить до 2-5 років обмеження волі.
Чи можна видалити пост, щоб уникнути суду?
Видалення посту після того, як його зафіксував позивач (наприклад, через нотаріальне завірення скриншота), не звільняє від відповідальності за вже завдану шкоду репутації.
Який штраф за поширення фейків під час війни?
Згідно зі ст. 173-1 КУпАП, за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку, загрожує штраф від 170 до 255 грн або виправні роботи до одного місяця.
