Солдат, 214 окремий спеціальний батальйон, житель села Цир
(13 лютого 1989 – 15 березня 2023).
Загинув на Донеччині.
Народився Андрій Плісік та проживав у Цирі. Закінчив місцеву дев’ятирічку. Потім навчався у Любешівському технічному фаховому коледжі, де здобув фах маляра, муляра, штукатура. Мав золоті руки. Тож працював будівельником, робив ремонти. Односельчани знали: тільки Андрій може так якісно виконати будь-яку роботу.
Тому й не дивно, що сам збудував дім. Усе там зроблено його працьовитими руками. У цьому домі, що майже на краю села, й проживав Андрій Володимирович із коханою дружиною та донечкою.
Загалом же в рідному селі ніхто й слова поганого не скаже про цього односельчанина. Навпаки, лишень якнайкраще згадують про молодого чоловіка. Завжди привітний, добрий, щирий, хороший сім’янин, майстер на всі руки – саме такими словами відгукуються циряни про Андрія Плісіка. Тож коли росія посунула в Україну, наш земляк став на захист рідної землі.
Боєць із позивним Лютий приєднався до Збройних Сил України, був у складі 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR. Відважно виганяв рашистського ворога з України.
Ось тільки клятий окупант обірвав таке молоде життя нашого земляка.
Андрій Плісік загинув 14 березня 2023 року біля села Оріхово-Василівка на Донеччині. За місяць до цього захиснику виповнилося 34 роки.
Похований у селі Цир.
Відповідно до указу Президента, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять і слава Герою!
