Відповідна петиція зареєстрована на офіційному інтернет-представництві президента. У ній ідеться про присвоєння найпочеснішого звання бійцю 100 окремої механізованої бригади солдату Івану Мельнику, жителю м. Луцьк, уродженцю с. Велика Глуша.
Іван був призваний на військову службу по мобілізації 26 лютого 2022 року. На початку разом із побратимами укріпляв кордони нашої країни на Волині, проходив військово-тактичні навчання та виходив на чергування задля захисту нашої держави. А з початку квітня 2023 року перебував на Донеччині, у самому пеклі війни. Під час проходження військової служби отримав нагороду “За Оборону рідного краю”, а також статус учасника бойових дій “Ветеран війни”.
Загинув відважний воїн 29 квітня 2024 року внаслідок отриманих смертельних поранень, несумісних із життям в районі н.п. Новокалинове Донецької обл. під час виконання бойового завдання. Він героїчно віддав своє життя, прикриваючи своїх побратимів.
«Мій чоловік був надзвичайно доброю та щирою людиною, розумний, сміливий, справедливий ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, завжди старався мислити позитивно і на всі мої переживання і сльози говорив тільки одне: “Все буде добре”. Для нас з донечкою він був люблячим та турботливим чоловіком і татусем, був нашою опорою та підтримкою, нашим всесвітом, всім життям. Всі, хто знав Івана, говорять про нього, як про відповідальну та чесну людину, на яку можна було покластись у будь-якій ситуації. За словами його побратимів, він сумлінно та майстерно виконував поставленні завдання, користувався повагою, авторитетом та не мав страху перед ворогом. До останньої митті свого життя був відданий Україні, військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконував військовий обов`язок. Я пишаюсь своїм чоловіком-Героєм, адже він виконав одну з найголовніших заповідей Божих, віддав своє життя за ближніх своїх, за нас із вами. Маючи ще багато планів та нездійнених мрій, він не вагаючись залишив нас з шестимісячною донечкою та пішов захищати нашу країну, адже мріяв про мирне майбутнє своєї сім`ї та свого багатостраждального народу», – пише дружина.
У Івана Мельника залишились батьки, сестра, брати, дружина та його маленька дворічна донечка, яка знаючи, що її татусь вже на небі, все ще чекає його приїзду додому.
Підтримати петицію може кожен за посиланням – http://surl.li/ulfip
