Солдат, 61 окрема мотопіхотна бригада, житель села Деревок
(13 червня 1993 – 27 квітня 2023).
Обірвалося життя на Миколаївщині.
Женік – саме так пестливо називали деревчани свого земляка. Так звали й батьки свого молодшого синочка, свою радість і надію. Мріяли, що колись їхній Євген створить сім’ю, подарує їм онуків, котрі бігатимуть густою травичкою, що рясно встелила все просторе подвір’я Поремчуків. Ось тільки сталося зовсім не так. Війна зробила свою чорну справу…
Він зростав, як і всі сільські діти. Навчався у місцевій школі, потім – у Любешівському технічному коледжі. Коли ж прийшла пора, став солдатом-строковиком. Проводжали його батьки тоді на службу, але й гадки не мали, що не скоро їхній Женя повернеться додому. Бо ж він відразу продовжив службу в зоні АТО/ООС. Там, на Сході, ризикував своїм життям, воюючи за територіальну цілість України.
Повернувся додому. Будував плани на майбутнє. Але їх усіх перекреслила повномасштабна війна, котра темною хмарою нависла над Україною із 24 лютого 2022-го. Євген довго не вагався – вже 18 березня пішов захищати Батьківщину. Спочатку був дещо ближче від лінії фронту, а в жовтні вирушив на Миколаївщину. «Прорвемося!» – написав на своїй сторінці у соціальній мережі. Ось тільки то був один із останніх записів, які зробив цей захисник. Від кінця листопада Євген уже більше нічого не написав. А згодом і перестав телефонувати до батьків. Його номер уперто не відповідав. І ця невідомість ятрила серце всіх рідних, а татові й мамі додавала невимовного горя.
27 квітня 2023 року стало відомо, що життя Євгена Поремчука обірвалося.
Похований у Деревку.
Вічна пам’ять і слава воїну!
