Життя головного сержанта 140-го окремого розвідувального батальйону Івана Бадивського обірвалося 19 листопада 2024 року на Херсонщині.
Непростий був життєвий шлях цього молодого чоловіка. Народився він в Іваничівському районі. Але дитинство та юність пройшли у Люб’язі.
Коли його однолітки тільки раділи самостійному життю, вісімнадцятирічний юнак підписав контракт зі Збройними Силами України. Так і присвятив свою долю служінню Батьківщини. Він – учасник Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, брав участь у міжнародних військових навчаннях, побував у багатьох країнах світу.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, Іван Бадивський був серед тих, хто з перших днів виганяв рашистського ворога із України. На посаді командира взводу роти розвідки у 140-му окремому розвідувальному батальйоні Морської піхоти Іван Бадивський проявляв надзвичайну відвагу і професіоналізм. За час служби отримав численні нагороди, серед яких: нагрудний знак «Сталевий хрест»; орден «Богдана Хмельницького ІІІ ступеня»; нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Кращий сержант ЗСУ»; медаль «За взірцевість у військовій службі І ступеня».
До останнього свого подиху він мужньо захищав рідну землю від окупантів. Серце хороброго захисника зупинилося 19 листопада 2024 року, не витримавши болю від поранень, отриманих при виконанні бойових завдань на території Херсонської області. У Івана залишилися любляча дружина та маленький син.
Похований на Матвіївському кладовищі в Миколаєві.
Вічна пам’ять Герою!
