22 вересня 2024 року ворог безжально забрав його життя.
Віктор Гудько – молодший син у батьків. Після закінчення дев’яти класів любешівської школи продовжив навчання у місцевому коледжі. Деякий час трудився у кузні однієї з луцьких фірм, потім їздив на сезонні заробітки. Певний період Віктор Гудько працював у ТОВ «Євротехіннов-ЕТІ». І саме тоді він познайомився із військовою справою. Його записали від фірми на військові навчання, які проходив на одному з полігонів. У 2019 році він долучився і до місцевої тероборони.
Коли ж почалася повномасштабна війна, то 24 лютого Віктор уже був у військкоматі, адже усіх, хто входив до складу місцевої тероборони, викликали. Так і розпочався його військовий шлях у складі 100 окремої механізованої бригади. На початках він перебував на Волині, а згодом потрапив у саме пекло війни. На фоні постійного стресу, нервів, недосипання й фізичної втоми загострилися недуги, тож деякий час наш земляк перебував на лікуванні, удома біля коханої дружини, з якою поєднали долі у 2021 році. Але недовго. Адже згодом він знову вирушив на Донеччину.
Самовіддано стоячи на захисті України, постійно допомагаючи іншим воїнам, Віктор Гудько сам загинув смертю хоробрих 22 вересня 2024 року.
Поховали воїна у Любешові.
Вічна пам’ять Герою!
