Життя старшого лейтенанта, бійця 65 окремої механізованої бригади Миколи Цапука обірвалося 8 грудня 2024 року у розташуванні підрозділу, що знаходиться у Запорізькій області.
Народився він на Рівненщині, куди вийшла заміж мама. Але згодом сім’я виїхала в Харківську область. Там і проживали Цапуки. Микола відслужив армію у Чехословаччині, навчався у Ярославському вищому військовому фінансовому училищі. Працював у Челябінській області нині ворожої росії на економічних посадах. Коли ж розпався Союз, наш земляк твердо заявив, що повернеться в Україну. Тож деякий час працював у банківській системі на Київщині. Згодом із сім’єю переїхав у Горлівку, керував філіалами банку «Надра».
А далі в мирні будні українців увірвалася війна. Коли почали бомбити Горлівку, Микола Григорович зі співробітниками виїхав на Харківщину. Та вже невдовзі вирішив поїхати на Волинь, куди повернулася мама. Так було до буремного лютого 2022-го. 27 числа Микола Григорович з’явився до військкомату, аби стати тут на облік. Однак деякий час його не брали до війська. Та все ж, зважаючи на твердість переконання нашого земляка, згодом його таки мобілізували. На Запорізькому напрямку стримував російського агресора. Там, у розташування свого військового підрозділу, 8 грудня 2024 року його серце зупинилося.
Поховали воїна у Нових Березичах.
Вічна пам’ять і слава українському захиснику!
