10 червня минає рік, як жорстока війна забрала життя Миколи Віліча, молодшого сержанта 66 окремої механізованої бригади ім. князя Мстислава Хороброго.
Микола Миколайович родом із Малої Глуші. Коли юнакові виповнилося 16 років, батьки переїхали у Підкорміллі. Із цього села стелилася дорога нашого земляка у технікум до Любешова. Потім проводжали батьки сина в армію, благословляли на шлюб і тішилися, коли привів до їхнього дому невістку, а згодом раділи народженню онука.
Деякий час чоловік був майстром в училищі, водієм у насіннєвій станції, у лісгоспі. Потім не один рік працював на бійні, на пилорамі у місцевого підприємця. Останні ж роки трудився в Любешові.
Мобілізували Миколу Віліча у листопаді 2022 року. Спочатку військовослужбовець перебував у Володимирі, потім його відправили на навчання на Київщину. Безпосередньо у зону бойових дій Микола Миколайович вирушив у березні 2023 року. Був на Харківщині. А потім із побратимами вирушив на Луганський напрямок. Саме там війна зробила свою чорну справу без зброї. Серце воїна не витримало випробувань.
Поховали захисника у Підкорміллі.
Вічна пам’ять і слава Герою!
