14 жовтня 2024 року загинув захисник Іван Комзюк.
Він був первістком у батьків. Веселий, кмітливий, життєрадісний і сонячний – таким його всі знали. Добрий, щирий, працьовитий – Ванька був підмогою для батьків. Надійний, товариський – таким любили братика дві молодші сестрички.
Закінчив місцеву школу, потім – коледж у Любешові. Відслужив строкову службу. Але ніхто із рідних не думав, що невдовзі хлопець знову одягне військовий однострій. «Після служби він почав навчатися на водія у Любешові. Поїхав у Камінь-Каширський складати екзамен. Там йому і вручили повістку. Було то в червні 2022 року», – з болем у голосі розповідає про племінника Оксана Комзюк. Ось так тоді ще двадцятирічний юнак став на захист України.
Уже невдовзі після призову разом із побратимами у складі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Іван Комзюк вирушив у саме горнило війни. На Харківщині мужньо боронив рідну землю. Там, на Куп’янщині, 14 жовтня 2024 року клятий ворог обірвав його таке ще молоде життя.
Поховали воїна у Дольську.
Вічна пам’ять і слава Герою!



