16 липня 2024 року російський окупант забрав життя нашого земляка Ярослава Рудніка з Березич.
Він народився та проживав у Березичах, у багатодітній сім’ї. Уже відійшли в Засвіти батьки, дорослі діти розлетілися. Славік (як його називали найрідніші) залишився у батьківській хаті. Їздив на сезонні заробітки. Деякий час працював у лісництві. Із ще одним братом разом господарювали на рідному обійсті.
У січні 2024 року Ярослава Рудніка забрали служити. Так наш земляк потрапив у 24-ту окрему механізовану бригаду імені короля Данила. Згадував ази військової справи, котрі опановував під час строкової служби понад двадцять років тому. Півтора місяця пробув на одному з полігонів. А потім разом із побратимами відправився на Харківщину.
За три дні до того злощасного 16 липня він ще говорив із братом Сергієм. А вже невдовзі рідним сповістили жахливу звістку, що їхній захисник загинув смертю хоробрих, обороняючи рідну Україну.
Поховали воїна у Березичах.
Вічна пам’ять і слава Герою!
