5 серпня 2024 року російський ворог забрав життя мужнього захисника Олександра Жилка.
Як і решта восьмеро братів та сестер, Олександр із самого дитинства знав, що таке тяжка сільська праця, бо ж мама ростила дітей сама. Після закінчення рідної Лобненської школи їздив на навчання у Любешів, у місцевий технікум. Згодом відслужив строкову службу. А потім почав їздити на сезонні заробітки.
У Залізницю пішов у прийми. Разом із коханою Оленою побудували дім, дали життя трьом дітям. Чоловіка мобілізували 14 лютого 2024 року. Деякий час він був на одному з військових полігонів. Далі ж вирушив на фронт. У складі 151 окремої механізованої бригади наш земляк боронив Україну від ворога на Запоріжжі. Згодом бійці передислокувалися на Донеччину. Саме там і обірвалося його життя. Коли всі відступили, Олександр Жилко мужньо далі протистояв ворогу. До останнього свого подиху.
Поховали воїна у Залізниці.
Вічна пам’ять Герою!
