19 лютого 2025 року ворог забрав життя старшого солдата Сил спеціальних операцій Валерія Солохи.
Він був наймолодшим у батьків. Звив сімейне гніздечко зовсім поряд отчого дому, на одному подвір’ї. Ошатний, просторий дім мимоволі привертає увагу всіх, хто проїжджає центральною вулицею Мукошина. Відразу видно, що господар – майстер на всі руки.
Добрим, щирим, безвідмовним запам’ятали Валерія однокласники із Мукошинської дев’ятирічки та з Гірківської середньої школи. Веселим, життєрадісним залишиться він у пам’яті одногрупників із Любешівського училища. Мужнім, підтягнутим, дисциплінованим був він солдатом під час строкової служби. А коли повернувся, то покликали Валерія разом з іншими братами сезонні заробітки. Бо ж усе найліпше хотів дати трьом дітям.
Коли ж росія повномасштабно посунула в Україну, брати Олександр та Валерій Солохи у березні 2022-го мобілізувалися. Потрапили до військової еліти – Сил спеціальних операцій. І вже незабаром вирушили на фронт. Пліч-о-пліч і служили разом, оберігаючи та підтримуючи один одного.
Коли брат Олександр поїхав на реабілітацію після поранення, на Курщині 19 лютого ворог безжально забрав життя Валерія Солохи.
Поховали воїна у Мукошині.
Вічна пам’ять і слава Герою!
