Нещодавно делегація з Волині побувала на зустрічі в Міністерстві соціальної політики України. Організувала її народна депутатка Ірина Констанкевич з метою отримання роз’яснень щодо зменшення доплат пенсіонерам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Учасником цієї зустрічі був Любешівський селищний голова Олег Кух. Він і надав детальне роз’яснення за результатами згаданої вище зустрічі.
Найперше зазначу, що доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення приведено у відповідність на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатного населення – 2361 грн. Таку доплату з 1 січня 2025 року будуть отримувати усі, хто проживав на період забруднення в зоні відчуження з 1986 по 1993 рік, незалежно від звернень до судових інстанцій.
Рішення про зменшення вищезазначеної доплати, очевидно, прийнято на основі рекомендацій міжнародних донорів та результатів аудиту. Як зазначила міністерка Оксана Жолнович, у нинішніх умовах, коли триває війна, соціальні, пенсійні виплати, а також заробітна плата бюджетників фінансується за рахунок коштів міжнародних донорів. А тому кожні такі виплати контролюються та перевіряються міжнародними аудиторськими компаніями. Це, в свою чергу, вимагає від держави ретельного та обґрунтованого підходу до розподілу й використання цих ресурсів.
У Міністерстві соціальної політики України звертають увагу на серйозну проблему недосконалості судової практики, яка виникла у процесі призначення «чорнобильських» пенсій. Керівництво Мінсоцполітики наголошує на існуванні колапсу в судових рішеннях, які є неузгодженими та суперечать будь-якій логіці. Йдеться про те, що судами одній людині може бути присуджено доплату в розмірі 1, 2 або навіть 3 мінімальних заробітних плат, тоді як іншій – лише 1 або 2 прожиткових мінімуми. Причиною цього, очевидно, є різне трактування законодавства: одні судді прив’язують розрахунки пенсій до прожиткового мінімуму, інші – до мінімальної заробітної плати, що створює значні фінансові розбіжності серед отримувачів цих виплат. Міністерка наголосила, що така судова практика не лише створює хаос, але й має значний негативний вплив на економіку країни, зокрема і на підвищення мінімальної заробітної плати в державі, яка є інструментом регулювання відносин на ринку праці. А також зазначили, що такі дії окремих суддів є втручанням у повноваження законотворчого органу і повинні стати предметом уваги правоохоронних органів з точки зору їхньої відповідності правовим нормам.
Враховуючи всі виявлені недоліки та невідповідності, було врегульовано порядок нарахувань. Звідси й рішення вирівняти розмір доплати чорнобильських пенсій, прив’язавши їх до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатного населення – 2361 грн, та необхідність доплачувати усім, хто проживав на період забруднення в зоні відчуження з 1986 по 1993 рік.
Як наголосила міністерка, такі зміни спрямовані на забезпечення соціальної справедливості для постраждалих від Чорнобильської катастрофи та гарантування стабільності, а тому отримали підтримку як з боку бюджетного комітету Ради, так і з боку Уряду, в результаті чого були закріплені поправками до статті 45 закону про Державний бюджет України на 2025 рік. А також зазначила, що право переглядати соціальні зобов’язання у держави є. І це чітка практика Європейського Союзу, яка говорить про справедливий розподіл та баланс інтересів. Уряд та Верховна Рада має право на час воєнного стану формувати обсяг тих гарантій, які держава може покрити. Ситуація непроста: коштів, які надходять від міжнародних донорів, недостатньо, вони їх зменшують.
Керівництво профільного міністерства акцентувало на тому, що в законі не йдеться про повне скасування доплат чорнобильцям, а лише – про їх зменшення. Проте навіть такий підхід, на їхню думку, викликає сумніви щодо його справедливості, особливо якщо порівнювати ситуацію з шістьма мільйонами пенсіонерів, які наразі отримують мінімальну пенсію в розмірі близько 3000 гривень на місяць. Разом з тим, як зазначили у відомстві, маємо дуже несправедливий поділ фінансового ресурсу щодо ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Подекуди вони мають виплату вдвічі чи втричі меншу, ніж людина, яка немає до ЧАЕС ніякого відношення, окрім того, що проживає чи поселилася в зоні радіаційного забруднення. Хоча території, що зазнали радіоактивного забруднення, на вміст радіоактивних речовин належним чином не досліджувалися.
Водночас Оксана Жолнович повідомила, що наразі розроблено проєкт комплексного закону, який передбачатиме підвищення пенсій для ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Саме ці люди є пріоритетною категорією, яка потребує додаткових гарантій та підвищення рівня соціального захисту, тому що, ризикуючи своїм життям, працювали в епіцентрі катастрофи. Окрім того, переглядаються норми законодавства і для осіб з інвалідністю, які втратили працездатність.
На моє питання: якщо рішення судів щодо нарахування чорнобильських доплат не відповідають правовим нормам, то чому Мінсоцполітики не звернулось в судові інстанції щодо оскарження цих рішень? У відповідь керівництво відомства пояснило, що вони не є органом, який може втручатися в судові рішення. Крім того, такі справи належать до категорії «малозначних справ» і мають відповідну процедуру розгляду, яка передбачає участь лише двох суб’єктів — заявника і судді. Профільні установи, такі як соцзахист, Пенсійний фонд чи Міністерство соціальної політики, до таких справ не залучаються. Саме через цю ізольованість процедур і виникають розбіжності в рішеннях суддів, де одні призначають пенсії, прив’язані до мінімальної зарплати, а інші — до прожиткового мінімуму. Як результат, виникає правова колізія, що впливає як на справедливість виплат, так і на фінансове навантаження на державу. Наразі ідуть консультації представників Міністерства з судами вищої інстанції з цих питань.
Під час тривалого діалогу в профільному відомстві представники нашої делегації порушили питання щодо виплат «спецпенсій» (мається на увазі суддів, прокурорів, силовиків, правоохоронців та інших категорій). Ми цікавилися, чи встановлені обмеження для цієї категорії осіб, і отримали ствердну відповідь.
Як пояснили фахівці, стаття 38 Закону про Державний бюджет України на 2025 рік вводить обмежуючий коефіцієнт для всіх отримувачів спецпенсій. Це рішення спрямоване на врегулювання соціальної справедливості у пенсійних виплатах та зменшення надмірних витрат з державного бюджету під час війни.
Крім того, у відповідності до окремої норми Ради національної безпеки та оборони (РНБО), проводиться повний аудит пенсій та інших нарахувань посадовцям державної служби усіх рівнів, включаючи службовців органів місцевого самоврядування, які мають статус осіб з інвалідністю. У разі виявлення порушень або неправомірного присвоєння статусу інвалідності, таких як фальсифікації чи невідповідності новим критеріям – кошти будуть стягнуті з отримувачів і повернуті до державного бюджету.
Відстоюючи права постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ми порушили ще одне важливе питання – це вплив аварії на здоров’я людей, які проживають на забруднених територіях. Адже наші жителі, які мешкають у зоні радіаційного забруднення, стикаються з численними проблемами зі здоров’ям. Найпоширеніші захворювання — це серцево-судинної системи та онкологія, яка прогресує навіть в достатньо молодому віці. У Мінсоцполітики зазначили, що наразі співпрацюють з МОЗ аби розробити ефективні програми регулярного моніторингу здоров’я мешканців забруднених територій, щоб виявляти проблеми на ранніх етапах, попередити та надати кваліфіковану медичну допомогу для людей із такими захворюваннями.
Звернули увагу посадовців відомства на питання, яке турбує багатьох «чорнобильців»: отримання доплати до пенсії без необхідності звільнятися з роботи. Міністерка соціальної політики висловила підтримку нашій пропозиції, зазначивши, що зауваження є слушним. Це питання буде взято на детальне опрацювання для пошуку рішень, які дозволять працездатним людям зберігати робочі місця та одночасно користуватися своїми соціальними правами стосовно цих доплат.
Було також досягнуто спільного розуміння важливості відкритої та прозорої комунікації щодо питань, пов’язаних із «чорнобильськими» виплатами. Враховуючи резонанс у суспільстві, викликаний змінами у системі соціальних гарантій, посадовці відомства пообіцяли попрацювати над розробкою детальних роз’яснень у прийнятті подальших рішень та механізмів їх реалізації.
Надалі ми триматимемо питання соціального захисту громадян, постраждалих від аварії на ЧАЕС, на постійному контролі. Окремо зазначу, зусилля, спрямовані на врегулювання соціальних виплат та підтримку «чорнобильців», не припиняються. За словами народної депутатки Ірини Констанкевич, у Верховній Раді формується спеціальна депутатська група, яка працюватиме спільно з Міністерством соціальної політики та іншими дотичними міністерствами над підготовкою змін до законодавства для більш ефективної підтримки, вирішенням питань, пов’язаних із соціальним захистом постраждалих від аварії на ЧАЕС.
