Сержант, 110 окрема механізована бригада, житель села Великий Курінь.
(3 серпня 1984 – 30 липня 2022)
Загинув на Донеччині.
Віктор Смокович усе своє життя проживав у селі Великий Курінь. У батьків він – середній син, мав старшого брата і молодшу сестру.
Після закінчення місцевої школи пішов служити. Армійські будні загартовували молодого чоловіка. Здобув освіту в Харківському індустріально-педагогічному технікумі ім. В. І. Вернадського. Офіційно Віктор Анатолійович ніде не працював. Тож постійно торував дорогами сезонних заробітків. Був працьовитим, товариським, добрим і спокійним.
Одружився. З дружиною у любові та злагоді виховували доньку Іринку та синочка Владика.
Маючи армійський досвід за плечима, Віктор Смокович з’явився до місцевого військкомату у другий місяць повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Упродовж 8-9 березня він проходив ВЛК і потім разом із іншими військовослужбовцями відправився на навчання на Рівненський полігон. Згодом у складі 110-ї окремої механізованої бригади він вирушив на Донеччину. Був командиром зенітно-ракетного відділення й разом зі своїми побратимами пройшов горнило війни.
Загинув воїн 30 липня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу на території Донецької області.
Велелюддям і з військовими почестями проводжали воїна в останню дорогу 3 серпня. Поховали Віктора Смоковича на кладовищі у рідному селі.
Вічна пам’ять і слава Герою!
