Сімейне спілкування є важливою складовою розвитку емоційного та соціального розвитку дитини. Згідно з положеннями Сімейного кодексу, дитина має право на спілкування з бабою, дідом, прабабою, прадідом, а також іншими близькими родичами.
Водночас на практиці нерідко виникають ситуації, коли батьки або законні представники дитини можуть перешкоджати цьому. В таких випадках законодавством передбачено чіткий механізм дій у випадках обмеження доступу до спілкування з онуками, аби захистити інтереси дитини, повідомляє Міністерство юстиції України.
Нормативне регулювання
Відповідно до частини першої статті 257 Сімейного кодексу України, баба, дід, прабаба, прадід мають право на спілкування з онуками, правнуками, а також на участь у їх вихованні. Частина друга цієї ж статті забороняє батькам або іншим особам, з якими проживає дитина, перешкоджати у здійсненні таких прав.
Наявність або відсутність шлюбу між батьками, їхні стосунки між собою не можуть бути підставою для обмеження права бабусі чи дідуся на контакт із дитиною.
Порядок захисту прав баби й діда на спілкування з онуками
Якщо домовитися з батьками не вдається, закон передбачає два способи захисту прав баби і діда на спілкування з онуком: адміністративний (через орган опіки та піклування) і судовий.
Звернення до органу опіки та піклування
На підставі статті 258 Сімейного кодексу України, баба або дід мають право звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини. У заяві необхідно викласти обставини, що свідчать про перешкоджання у спілкуванні, та просити визначити способи участі у вихованні чи встановити графік контактів.
Орган опіки та піклування з урахуванням інтересів дитини приймає рішення, в якому визначає конкретний порядок спілкування (дні, години, формат зустрічей тощо). Це рішення є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів з моменту його винесення заінтересована сторона не звернеться до суду із позовом про його скасування.
У випадку, якщо спілкування з бабою чи дідом, на думку органу опіки, може негативно впливати на дитину, може бути прийнято рішення про тимчасову або повну заборону таких контактів.
Звернення до суду
У разі відмови органу опіки або у разі необхідності оскарження дій батьків, які чинять перешкоди у спілкуванні, баба чи дід мають право звернутися до суду із позовом про усунення таких перешкод та визначення способу участі у вихованні дитини.
На підставі статті 159 Сімейного кодексу України, суд може визначити форми реалізації цього права, зокрема:
- встановлення періодичних чи систематичних побачень;
- дозвіл на спільне проведення дозвілля або відпочинку;
- дозвіл на відвідування дитиною місця проживання баби, діда;
- визначення можливості спілкування у присутності третьої особи (у разі потреби);
- визначення черговості контактів між різними родичами.
Суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування, думку представника цього органу, який обов’язково бере участь у судовому засіданні, а також обставини, що мають істотне значення для дитини: її вік, стан здоров’я, рівень емоційної прив’язаності до баби, діда, побутові умови тощо.
У разі, якщо поведінка баби чи діда, стан їх здоров’я або інші обставини створюють загрозу життю або здоров’ю дитини, суд має право відмовити у задоволенні позову.
Які документи необхідні для звернення
При зверненні до органу опіки та піклування або суду рекомендується мати:
- паспорт та копію;
- довідку про присвоєння РНОКПП (ідентифікаційного коду);
- копію свідоцтва про народження дитини (за наявності);
- характеристику за місцем проживання;
- акт обстеження житлово-побутових умов, складений органом опіки;
- інші документи, що підтверджують стосунки з дитиною та зацікавленість у її вихованні.
Для складання акта обстеження житлово-побутових умов слід звернутися до Служби у справах дітей за місцем проживання.
Мін’юст наголошує, що при розгляді таких справ пріоритетним критерієм є інтереси дитини, а тому поведінка, наміри та добросовісність сторін мають ключове значення. У разі потреби ви можете звернутися за консультацією до системи безоплатної правовничої допомоги.
