Одного разу читачка тижневика Марія Бущук натрапила на оголошення про співпрацю з організацією із вирощування малини. Цією ідеєю дуже загорілася й вирішила спробувати. Ось так любов до такої справи не згасає у нашої землячки вже понад дев’ять років. І хоча праця ця є важкою, плантації малини в подружжя Бущуків лише збільшуються.
У погожі дні застати Віктора і Марію Бущуків із дітками вдома фактично не можливо. Адже з самого ранку вони поспішають на поле, аби збирати достиглу малину. Сім’єю працюють щодня, бо доки зберуть урожай на одній плантації, наступного дня вже в іншому місці достигають ягоди. І так – по колу, доки малина щедро плодоноситиме. Цьогоріч кампанія зі збору врожаю розпочалася у липні.
На полі у сезон працюють усі: Віктор Володимирович, Марія Василівна і діти – середня Мар’яна й молодший син Тарас. До слова, старша донька у період канікул їздила до Польщі на сезонні заробітки.
«Працювати з малиною важко, тим більше рік на рік не приходиться. Але раз у кілька років точно на малині можна добре заробити. Тому ми не здаємося й не закидаємо цю справу. От, наприклад, торік деякі господарі через дешеву ціну не збирали ягоду, а потім і взагалі свої поля з малиною переорали. А ми продовжуємо працювати. Однієї весни ми лише саджанців на 16 тисяч гривень продали. Тож аби мати якусь копійку, треба потрудитися», – розповідає Марія Бущук.
Роботи із плантаціями, а мають їх 60 соток, господарям вистачає завжди. Восени, після закінчення збору врожаю, Віктор Володимирович технікою скошує всі кущі. Весною ж ягоду обов’язково підживлюють і потім вчасно полють.
«Частинку міжряддя можна скосити. Але, як уже переконалися на власному досвіді, найкраще все-таки ручна прополка. Важко, затратно, адже це доводиться робити кілька разів на сезон, але ефективно. Якщо ж лише обкошувати міжряддя механізовано, то через деякий час малина затягнеться пирієм і перестане рости», – зазначає подружжя Бущуків.
Також, аби мати гарний урожай малини, важливо підводити крапельний полив. Тоді ягоди будуть великими і соковитими, а самі кущі не підсихатимуть.
Загалом говорити про вирощування малини Бущуки можуть довго, адже займаються цією справою уже дев’ять років, тож мають чималий досвід та багаж знань. А розпочиналося все із газети «Нове життя».
«Натрапила якось я на оголошення про те, що одна фірма запрошувала одноосібників до співпраці із вирощування малини. Мене то дуже зацікавило, й ми відважилися спробувати. У Курені погодилися ще три сім’ї, так ми уклали договір із фірмою про вирощування цієї ягоди. Нас безкоштовно забезпечили саджанцями, дали детальну інструкцію, як її вирощувати, й ми повинні були здавати малину лише для них. Згодом така співпраця розпалася, але ми продовжили самостійно цією справою займатися», – розповідає Марія Василівна.
Не малиною одною
Окрім малинних плантацій, подружжя Бущуків для власних потреб вирощує усе різноманіття: від зернових і картоплі до лохини, кавунів та різних квітів і декоративних кущів. Хоча кожен клаптик городу, клумби потребує постійного догляду та часу, не сіяти, не садити вони просто не можуть.
«Я люблю працювати на землі. Мені завжди цікаво випробовувати нові сорти, спостерігати, як зростає посаджене та посіяне. І потім тішитися врожаєм. Живемо у селі, тому завжди має бути все своє. Так ми навчені і так привчаємо своїх дітей», – каже ґаздиня, показуючи город.
А там яскраво цвітуть майори та айстри, набираються сили цілі рядки хризантем, вилежують боки величенькі кавуни двох сортів. І це – лише частинка з усього того, що вирощує подружжя Бущуків.
Велику увагу приділяє Марія Василівна і консервації, разом зі своїми донечками робить усіляку смакоту в банках. Тож восени погріб хизується заповненими полицями із смачнючими закрутками.
Донечки ж рівняються на свою вправну маму-господиню й самі не відстають. Наприклад, молодша Мар’яна обожнює випікати. Вперше спробувала сама спекти кекси ще у 4 класі. Й хоча та спроба була невдалою, а кухня від процесу перетворилася на місце замурзаного посуду, тепер майбутня одинадцятикласниця спече будь-який торт і сама зробить усі закрутки. Найбільше ж смакує домашнім торт «Снікерс», який у Мар’яни завжди виходить на славу.
Загалом сім’я Бущуків із Великого Куреня є дуже працьовитою, тож ніхто не звик сидіти без діла. Тут завжди все до ладу: і в затишному домі, який збудували орієнтовно десять років тому, і на доглянутому подвір’ї, де завжди чисто і квітково, й на городі, де немає місця для пустування, бо ж кожен клаптик чимось засаджений чи засіяний.
Мирослава Струк.
Фото авторки.
- Ця стаття стала можливою за підтримки програми підтримки “Голоси України” яку координує Європейський центр свободи преси та медіа. «Голоси України» реалізується у межах ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
