Уродженець селища Володимир Крисько нині проходить лікування в одному з медичних закладів Волині. Захищаючи Торецьк, боєць отримав тяжке поранення і ще 17 днів після нього залишався на позиціях – без можливості евакуюватися.
Володимир Крисько — командир взводу батальйону поліції особливого призначення стрілецького батальйону Нацполіції Волині. До повномасштабного вторгнення росії чоловік 14 років працював в управлінні Нацполіції Волині на посаді слідчого. А з початком великої війни обрав новий шлях – шлях захисника, йдеться у сюжеті «Суспільне».
– Я свідомо вирішив змінити професію слідчого на поліцію особливого призначення. Ми проходили вогневу, фізичну і тактичну підготовки. Весь цей час до періоду певних бойових злагоджень ми займалися, — розповідає Володимир.
У березні він вирушив на Схід, безпосередньо до Торецька. Виконув бойові завдання з оборони міста. Зазвичай вихід на позицію тривав від 5 до 10 днів. Але 12 квітня, на другий день Великодня, все змінилося – під час ворожого скиду з дрона воїн зазнав множинних осколкових поранень.
– Посікло праву ногу, ліву руку, живіт, ліву частину грудної клітки. Саме ті місця, які не прикривав бронежилет. Поранення виявилося складним – один із осколків розірвав артерію зсередини. Лікарі провели складну операцію – артерію протезували, пересадивши фрагмент судини з ноги до руки. Ліва рука наразі не функціонує. Відновлення буде довготривалим, — каже Володимир Крисько.
Через несприятливі погодні умови евакуація чи ротація з позиції була неможливою. На позиції Володимир Крисько з побратимами пробув 43 дні, з них 17 – пораненим. Вижити допомогли побратими, які надавали першу медичну допомогу, а також сила духу й наплив адреналіну. На позиції скидали їжу, воду та ліки. І нарешті 16 травня Володимира Криська вдалося доставити до Луцька евакуаційним потягом із Дніпра.
