«Носії пам’яті. Загиблі журналісти – 2022» – так називається виставка-меморіал поваги професіоналів журналістики. На стендах представлено біографії журналістів, що стали жертвами воєнного наступу, обстрілу, фізичного знущання.
Проєкт, утілений Академією Української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна За Свободу, МЗС ФРН та Civil Society Cooperation у партнерстві з Національною спілкою журналістів України, презентовано в середу, 23 листопада, в Києві, повідомляє інформаційна служба НСЖУ.
Як зазначив на відкритті меморіальної виставки постійний заступник посла ФРН в Україні Бертрам фон Мольтке, Німеччина беззастережно підтримує Україну в її оборонній війні проти Росії.
– Це – війна, яку Україна веде на всіх нас і в якій змушена дорого платити руйнуванням, горем, кров’ю. Виставка, яку ми сьогодні відкриваємо, розповідає про тих, хто заплатив своїм життям, щоб розповісти людям правду, – сказав пан фон Мольтке. – Дехто з них загинув, передаючи інформацію з фронту. Інші стали цивільними жертвами ведення Росією війни способами, які не мають виправдання.
Дипломат наголосив, що підтримка Німеччиною вільної преси в Україні не обмежується цією виставкою. Вона має давню історію. Німеччина підтримувала створення суспільного телебачення в Україні, проводила тренінги та плідний обмін досвідом між колегами з двох країн.
Звертаючись до голови НСЖУ Сергія Томіленка, пан фон Мольтке нагадав, що лише торік уряд Німеччини і Національна спілка журналістів України спільно завершили великий проєкт, який був присвячений захисту преси правоохоронними органами України.
– Ніхто не бажав, щоб цю підтримку української преси довелося переорієнтовувати на війну, – з сумом зазначив дипломат. – Але ми відреагували на цей виклик.
Пан фон Мольтке додав, що наразі Німеччина не лише підтримала створення цієї важливої виставки, а упродовж наступних тижнів поставить бронежилети та каски, а також ІТ-обладнання для журналістів, які працюють на фронті. На цьому тижні розпочнеться новий проєкт, фінансований Німеччиною, який передбачає створення для журналістів укриття, з якого вони зможуть вести свої передачі.
Тетяна Устименко, менеджерка проєктів Фонду Фрідріха Науманна в Україні та Білорусі, зауважила, що, на жаль, немає жодної можливості розповісти про всіх жертв цієї жахливої війни.
– Представлена на виставці 21 історія – це лише невеличка частка того, що ми можемо зробити для вшанування пам’яті тих, хто обрав метою свого життя донесення правди до широкого загалу. Навіть у цей непростий час головним прагненням багатьох із нас залишається захищати цінність і гідність людського життя і свободи, – сказала пані Устименко.
Медіатренер Академії Української преси Андрій Юричко і виконавчий директор АУП Андрій Коваленко розповіли про діяльність АУП, спрямовану на навчання медійників роботі в умовах війни, співпрацю з Національною спілкою журналістів та Незалежною медіа профспілкою України.
– На жаль, за багатьма правдивими новинами з фронту сьогодні стоїть обличчя загиблого журналіста, – зазначив Андрій Юричко.
Як наголосила менеджерка проєктів АУП Юлія Кулик, «Україна має два недоліки: перший – це кордон з Росією, другий – це кордон з Білоруссю».
– У всім відому лютневу дату, а правильніше буде сказати – люту для українців дату, розпочалася повномасштабна війна. Не було жодної причини для її початку, окрім однієї «причини» похилого віку, яка сидить у Кремлі. Парадокс ситуації полягає в тому, що немає нічого гіршого, ніж перебувати в країні, на яку скидають бомби, в яку запускають ракети. В країні, де випалюють міста, катують людей, намагаються влаштувати «холодокост» і знеструмити не тільки енергоресурси, а й мільйони українських життів. Проте, немає нічого і кращого, ніж народитися українцем, адже нам раді буквально скрізь, нас підтримує майже весь світ, – сказала пані Кулик.
Вона зауважила, що найбільша подяка українців сьогодні – бійцям Сил оборони, але в епіцентрі подій перебувають також журналісти, які в прямому сенсі цього слова пишуть історію.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, виступаючи на відкритті виставки, наголосив на її важливості для вшанування пам’яті загиблих колег, «багатьох із них ми знали особисто». Важливо розповідати про те, якими вони були, які мали риси характеру, як поводилися у важких ситуаціях. Виставка-меморіал орієнтована саме на такий підхід, вона покликана в художній формі передати людяність і душевність тих, кого тяжкими обставинами війни забрано від нас.
– Для держави-терориста журналісти є однією з основних цілей, – сказав очільник НСЖУ. – Терористи прагнуть припинити фіксування журналістами воєнних злочинів, які скоюють окупанти. Це підтверджують наші колеги, які вижили під обстрілами і розстрілами їхніх автомобілів. Статус журналіста стає «червоною ганчіркою» для окупантів. На загарбані території одразу після російських танків приходять мисливці на журналістів, які вимагають від наших медійників стати на їхню сторону. Абсолютна більшість журналістів відмовляються від колобарації.
Сергій Томіленко подякував іноземним партнерам, які допомагають українській журналістській спільності, та розповів про мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ, через які надається технічна, матеріальна та фінансова допомога українським медійникам. Діяльність мережі Центрів журналістської солідарності підтримується Міжнародною та Європейської федераціями журналістів та штаб-квартирою ЮНЕСКО.
Він закликав працівників ЗМІ, які від’їжджають для роботи в гарячі точки, користуватися безкоштовним прокатом бронежилетів та іншого захисного спорядження в Центрах журналістської солідарності.
За словами заступника начальника департаменту захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України Владислава Роїка, цей департамент активно співпрацює з журналістами, зокрема, в документуванні злочинів, які скоюють в Україні окупанти. Він подякував медійникам за співпрацю і висловив сподівання на її продовження.
