Великоглушанка Оксана Березнюк – людина, яка не звикла сидіти без діла. Мама трьох дітей, за професією кравчиня, вже близько року займається виготовленням етноприкрас із бісеру та сучасних аксесуарів, перетворивши улюблене захоплення на справу, що приносить задоволення й має попит серед поціновувачів українських традицій.
-Я з дитинства не могла всидіти на місці – мені завжди потрібно було щось робити руками, – розповідає майстриня.
Оксана Вікторівна – уродженка міста Рожище. У дитячі роки вона відвідувала практично всі гуртки, що діяли в місцевому будинку дитячої творчості: займалася соломоплетінням, паперопластикою та іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва. Саме тоді й сформувалася її любов до ручної праці.
Після переїзду до Великої Глуші та виходу в декретну відпустку жінка почала шукати заняття, яке приносило б не лише моральне задоволення, а й могло стати додатковим джерелом доходу.
– Хотілося знайти справу, яка була б до душі, – зазначає жінка.
Так вона знову повернулася до рукоділля. Спочатку в’язала іграшки, кошики з трикотажної пряжі, светри. А якось в інтернеті замовила бісерне підвісне оздоблення для автомобіля – саме воно й стало поштовхом до освоєння нової техніки.
– Я подивилася на той виріб і подумала: а чому б не спробувати зробити щось подібне самій? – пригадує Оксана Березнюк.
Після цього з’явився її перший браслет із бісеру. Уже після стартової роботи рукодільниця зрозуміла, над чим варто попрацювати ще і які навички вдосконалювати. Вона почала активно вивчати досвід інших майстрів, переглядати навчальні відео та опановувати нові техніки.
Спочатку вона виготовила гердан. Згодом отримала замовлення на силянку від односельчанки, яка перебуває за кордоном. Так, помаленьку, почала створювати різноманітні прикраси – намиста, гердани, силянки, браслети, підвіски в авто.
– Гердан – це не повсякденна прикраса. Його зазвичай одягають з нагоди особливих, важливих подій, тому для людей, яким я їх створюю, він має особливу цінність, – зазначає майстриня.
За словами Оксани Вікторівни, виготовлення етнокольє типу «силянка» може тривати до тижня, адже така прикраса плететься вручну голкою шляхом нанизування бісеру. Гердан, залежно від складності візерунка, можна зробити і за чотири дні. Оскільки для роботи потрібен спеціальний станок, чоловік майстрині виготовив для неї саморобну конструкцію.
Найчастіше замовники обирають гердани в патріотичному стилі – з українськими орнаментами, квітами та національними кольорами. Схеми для своїх виробів майстриня купує в інтернеті, підбираючи орнаменти з урахуванням індивідуальних побажань клієнтів. Її прикраси замовляють як на подарунок, так і для особистого користування. Покупцями здебільшого є знайомі та земляки з рідного краю.
– Коли бачу, що мої прикраси носять, одягають на важливі події, це дуже тішить. Тоді розумію, що моя праця має значення і допомагає зберігати наші традиції, – ділиться великоглушанка.
Майстриня зізнається, що саме такі моменти надихають її не зупинятися й продовжувати працювати.
– Головне – не боятися і пробувати. Тоді обов’язково все вийде, – підсумовує Оксана Березнюк.
