Світлана Козюмич, жителька Лахвич, має лише один запис у трудовій книжці. Адже три десятки років тому почала працювати в Укрпошті. І 25 із них є начальницею Цирського поштового відділення зв’язку.
Хоча, як зізнається жінка, колись і не думала, що поєднає своє життя саме із цією галуззю. Бо ж після закінчення школи вивчилася на бухгалтерку. Ось тільки роботу за спеціальністю не так легко було тоді знайти. Але, за велінням долі, Світлана Миколаївна опинилася у Цирському відділенні поштового зв’язку, де якраз потрібна була підміна на посаду начальника. «Тоді очолював цирську пошту нині покійний Василь Петрович Павлік. Ото він мене всьому і навчив, за що щиро йому вдячна», – пригадує старт своєї діяльності наша землячка.
Перші роки вона трудилася підзмінною. Тож у різних населених пунктах довелося працювати лахвичанці. Була і в Гірках, і в Невірі, і в Березичах. А далі в Цирі з’явилося постійне місце начальниці поштового відділення. І беручкій, енергійній працівниці Світлані Козюмич, котра встигла себе досить добре зарекомендувати, запропонували таку посаду. Відтоді й трудиться на ній ця миловидна жінка. І, попри різні труднощі, ніколи не шкодувала про свій вибір. Ось тільки тих труднощів, на жаль, вистачає. Адже доводиться Світлані Миколаївні у дні роботи відділення долати по вісім кілометрів на працю і назад.
«Туди маршруткою доїжджаю. А вертаюся – вже чим доводиться. Буває, велосипедом, а то в основному пішки. І далеко, і страшно навіть, бо ж ліс довкола. Але інколи фортунить, що підвезе попутна машина, а часом чоловік виїжджає, щоб не боялася», – описує свої робочі будні поштарка.
Крім того, говорить і ще про одну проблему, котра неабияк хвилює її як начальницю сільського відділення поштового зв’язку. Віднедавна у Цирі скоротили листоношу. Таким чином на весь цей великий населений пункт працює лише одна поштарка. Інша трудиться в Лахвичах. До слова, там декілька місяців тому запровадили роботу пересувного відділення, але згодом відмінили. Таким чином на Цирському ВПЗ працюють троє людей. А територія, яку обслуговують, – величезна. Кількість населення у цих двох селах становить 1800 осіб. Чимало є багатодітних сімей, тож і різних соцвиплат, пенсій вистачає. А ще ж люблять циряни і лахвичани почитати газети. І, що особливо приємно, найбільше шанувальників тут саме «Нового життя». У цьому, звісно, неабияка заслуга поштарок.
«Усяке бувало за ці роки. Але я вже і не уявляю себе на іншій роботі, та й рідні звикли до такого мого графіку. Тож про те, що маю один запис у трудовій книжці, не шкодую. Як почала працювати у поштовій галузі, так уже й на заслужений відпочинок, мабуть, піду звідси», – посміхаючись підсумовує Світлана Козюмич.