Моніторинг цього проводили експертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика за вересень нинішнього року.
Днями оприлюднили результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який 18-24 вересня провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
Досить цікавими виявилися ці результати. Так, більшість місцевих видань найчастіше надавали слово представникам влади, які інспектували шкільні укриття, розповідали про «унікальне обладнання» в лікарні та турботу про малозабезпечених. Звісно, при цьому порушувалися стандарти балансу думок, повноти. Адже сказане чиновниками не перевірялося, широка палітра думок – не була представлена.
Окрім цього, розміщення джинси, офіціозу та неналежно маркованої реклами також давалося взнаки. Просуваючи того або іншого героя або ж бренд, видання могли порушувати стандарти відокремлення фактів від коментарів, а також ті самі баланс думок та повноту.
В одному із видань знайшли поширення гендерних стереотипів: згадували про «войовничих феміністок», які «порушують природню гармонію».
Тож у підсумку якість регіональних ЗМІ у вересні становила 9,2 із 12 можливих балів. Цього разу як друковані, так і онлайн медіа отримали однакову оцінку. Порівняно із попереднім періодом, якість трохи впала (газети мали 9,6, онлайн – 9,5 балів).
Найбільш проблемними залишаються баланс думок (0,7 газети, 0,8 онлайн при максимумі 2) та повнота (1,4 газети, 1,3 онлайн). Найвищі оцінки за стандарти отримали видання Хмельниччини – 10,4 та друковані видання Дніпропетровщини – 10,1. Найнижчі бали на Сумщині (8,6 – друковані, 7,8 онлайн).
Якщо говорити саме про друковані медіа, то, як свідчить аналіз, загальна оцінка друкованих ЗМІ – 9,2. Найнижчі оцінки за баланс думок – 0,7. Його дотримано у 36% публікацій. Найгірший результат у видань Сумщини – 0,4, Хмельниччини та Полтавщини – 0,6.
Так, на Сумщині є видання, яке взагалі отримало за стандарт 0 балів. Це «Путивльські відомості». Чернівецька експертна група, що аналізувала медіа Хмельниччини, для покращення результатів із дотриманням стандартів рекомендує використовувати більше живих джерел, запитувати думку пересічних людей, яких стосується подія. Таким чином можна буде уникнути одноманітності у виборі ньюзмейкерів: влада, чиновники, поліція, прокуратура…
Повнота – 1,4. За цим стандартом гірша ситуація на Чернігівщині (1,1) та Закарпатті (1,3).
Як приклад, можна звернути увагу на чернігівське видання «Вісник Ч». Експерти, що моніторили ЗМІ регіону, помітили, що частина матеріалів видання є «незбалансованими та неповними, не містять різних поглядів на причину тієї чи іншої події чи проблеми та можливих шляхів її вирішення. Тому матеріали й не мають повноти, виглядають незакінченими», – повідомляє Ірина Новожилова, координаторка Житомирської експертної групи, що аналізувала видання регіону.
За відокремлення фактів від коментарів та достовірність видання отримали по 1,6 з двох можливих балів. За перший стандарт нижчі оцінки на Чернігівщині (1,2) та Полтавщині (1,3).
Назвали експерти й один дуже хороший показник: стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі регіональні медіа дотримувалися найкраще – 1,9 та 2. Влучне спостереження щодо особливостей сприйняття мови ворожнечі за часів війни й у експертів із Сумщини.
«У числі від 28 вересня газета «Наш край» розмістила добірку анекдотів – «Анекдоти про москалів». За інших часів їх можна було б віднести до мови ворожнечі, бо тут звучать і назва «кацапи», і не вельми доброзичливі сюжети. Можна було б розгорнути дискусію про доцільність такого контенту, про його відповідність стандартам журналістики тощо, але сьогодні кут зору на цю публікацію зовсім інший: це один із способів комеморації російсько-української війни, один із механізмів протистояти гено- та етноцидній політиці рф щодо українського народу», – коментує експертка Алла Ярова.
Якщо говорити про сайти, то ситуація майже ідентична. Баланс думок – 0,8. Найгірше на Сумщині (0,2).
Повнота – 1,3. Низькі оцінки отримали видання Сумщини (1,1) та Полтавщини (1,2).
Достовірність – 1,6. Найнижчі оцінки на Сумщині (1) та Донеччині (1,4).
Відокремлення фактів від думок – 1,7. Низькі оцінки, знову ж таки, на сайтах Сумщини та Донеччини.
Доступність та відсутність мови ворожнечі мали найвищі оцінки – 1,9 та 2 відповідно.
Зауважимо, що метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
ІДПО – https://idpo.org.ua/reports
Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.
