Власне господарство – то, звичайно, добре. Але ж потрібно дбати, аби воно не приносило шкоди і для тих, хто живе поряд. Тому при облаштуванні обійстя варто подумати про дотримання певних норм. В опитуванні, котре проводить «Нове життя» у рамках проєкту «До порозуміння – через діалог», наші земляки попросили дати роз’яснення, як повинні рости дерева на межі між сусідами, а також як мають стояти вулики, аби не дошкуляли тим, хто живе неподалік.
У документах прописано чітко
Якщо говорити про дерева, то Державними будівельними нормами – ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» встановлені такі відстані для зелених насаджень:
– від стін будинків і споруд до осі дерев – 5 м, для кущів – 1,5 м;
– від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3-4 м, для кущів – 1 м.
Гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок. У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу, власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені, мають право самостійно відрізати їх, якщо це є перепоною у використанні їхньої земельної ділянки.
Також, відповідно до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якщо з іншого боку межі немає забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м.
При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів із покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок.
Із бджолами не все просто
За правилами, вулики мають розташовуватися на відстані 10 м від сусідньої ділянки. Але якщо є огорожа заввишки не менше 2 м (будівля, глухий паркан, щільний високий чагарник), то відстань до сусідньої ділянки можна скоротити до 5 метрів.
Отже, якщо вам надокучають сусідські бджоли, найперше варто спробувати цю проблему вирішити мирно. Зокрема, попросити сусіда побудувати суцільний паркан вище 2 м або ж запропонувати йому перемістити вулик на далеку відстань від довколишніх будинків. Також як варіант – посадити швидкорослі дерева чи кущі на ділянку з його боку чи ж запропонувати пасічнику підняти бджолині вулики на висоту. Тоді лінія їхнього польоту буде вищою від людського зросту і ймовірність того, що бджоли залетять до вас додому, знизиться.
Якщо ж знайти компромісу не вдається, то єдиний метод – через суд вирішити цей спір. Адже, відповідно до ч. 1 ст. 103, ст. 104 Земельного Кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Тож якщо все-таки домовитися по-доброму не вдається, юристи радять звертатися до санітарно-епідеміологічної служби чи місцевої ради із заявою про порушення правил добросусідства. Її мають розглянути та за результатами перевірки скласти акт, що і буде підтвердженням у суді. Також необхідно написати позовну заяву про порушення добросусідства, в позовних вимогах просити зобов’язати відповідача припинити незаконні дії з утримання пасіки та заборонити в подальшому розташовувати вулики з бджолами і території біля будинку.
- Матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю приватного підприємства «Редакція «Нове життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
