А саме коли йдеться мінімальне податкове зобов’язання – новий вид платежів, із якими зіткнулися власники сільськогосподарських угідь.
До редакції «Нового життя» звернулася жителька м. Луцьк Ольга Кичалюк, порушивши проблему котра є актуальною для багатьох наших земляків та землячок. Так, за словами заявниці, її батько Леонід Швайко, житель с. Рудка, не пенсіонер, має посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, працевлаштований на мінімальну оплату. У нього є два приватизовані паї. Відповідно, чоловік повинен сплачувати податок за їхнє використання. Але насправді не може ними користуватися, так як упродовж уже багатьох років там із весни все затоплено.
«Як же формуються реєстри земельних ділянок, котрі підлягають оподаткуванню, чи обстежуються комісійно земельні ділянки, котрі не використовуються громадянами через відсутність меліорації?» –
відповіді на такі запитання попросила отримати Ольга Кичалюк.
Однак у Любешівській селищній раді, якій заявниця й адресувала свої запитання, відповіді не надали. Повідомили, що це не в їхній компетенції та перенаправили наш інформаційний запит до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області. Днями з обласної податкової прийшов лист аж на три сторінки. Ось тільки за посиланнями на різні законодавчі акти простого пояснення людям ми, на жаль, так і не отримали.
Зокрема, у листі зазначено, що мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальний розмір податків, які має сплатити кожна особа, яка володіє чи користується сільгоспугіддями, тобто ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами та перелогами. Платником МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Платниками МПЗ є власники та користувачі (в тому числі орендарі) сільськогосподарських угідь, незалежно від того, обробляють вони земельні ділянки чи ні, вирощують і продають вирощену продукцію чи взагалі не використовують ці землі за призначенням. Мінімальне податкове навантаження поширюється на ті земельні ділянки, котрі розташовані за межами населених пунктів, а також у їхніх межах, якщо розмір ділянки становить 0,5 га та більше.
Як обчислюється МПЗ? Це робить контролюючий орган на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Мінімальне податкове зобов’язання не визначається за:
– земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
– землі запасу;
– невитребувані земельні частки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
– земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
– земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування і станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
– земельні ділянки, земельні частки (паї), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Мінімальне податкове зобов’язання не передбачається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Також не сплачується МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України.
Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. За всі інші земельні ділянки платити МПЗ необхідно.
- Матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю приватного підприємства «Редакція «Нове життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
