Ця тема дуже цікавить наших земляків, про що свідчить кількість озвучених ними запитань саме про чорнобильські пенсії в опитуванні, котре проводить «Нове життя».
Уже не один рік жителі Любешівщини відсуджують передбачені їм законодавством доплати до пенсій, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але доки вони почнуть отримувати ці доплати, їм доводиться долати справжні кола пекла – через забюрократизованість та суди. Тож нерідко підвищені пенсії наші краяни чекають по кілька місяців, а то й до року.
На Волині, Рівненщині й Житомирщині суми неоднакові
Лише одиниці наших земляків отримують доплати саме у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як це повинно здійснюватися відповідно до рішень Волинського окружного адміністративного суду, ухвалених в інтересах пенсіонерів Камінь-Каширського району. Також, як зазначають любешівські адвокати, крайня практика Волинського апеляційного адміністративного суду полягає в тому, що вищевказана доплата має здійснюватися із застосуванням розрахункової величини саме заробітної плати. Тим паче таку ж доплату проводять Головні управління ПФУ у Рівненській та Житомирській областях.
Чому ж на Волині все-таки виплачують доплати у розмірі двох прожиткових мінімумів, а не заробітних плат, «Нове життя» спробувало дізнатися, надіславши відповідний інформаційний запит у Головне управління Пенсійного фонду України в нашій області. Однак там лише лаконічно зауважили, що керуються пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
«До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Тобто на виконання таких судових рішень розмір визначається, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року», –
сказано у відповіді.
Чого чекати в новому році
Загалом, як кажуть юристи, поки що не визначено, які ж доплати мають отримувати пенсіонери-чорнобильці нинішнього року. Наразі спостерігається різна ситуація в різних областях, тобто Пенсійний фонд проводить не однакові нарахування. Наприклад, в одних як виплачували доплати у розмірі двох прожиткових мінімумів чи двох мінімальних заробітних плат, так і виплачують. На інших територіях зменшили до 3200. А є й такі ситуації, що взагалі припинили будь-які доплати і чекають роз’яснень із Києва. Не відомо точно, які виплати слід очікувати й тим пенсіонерам, справи яких розгляне суд уже в 2024 році.
Тут усе, наголошують юристи, залежить від того, як прописано у результативній частині рішенні суду, якою було призначено цю доплату. Наприклад, у деяких вказано: зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити певному пенсіонеру з такої-то дати підвищення пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 так званого «чорнобильського» закону у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Тобто тут не вказано конкретної дати чи термінів припинення цих виплат. Але є рішення, де вказано той же текст, однак у кінці зазначено: починаючи з такої-то дати і до зміни у законодавстві або зміни правового статусу. І ось тому тепер Пенсійний фонд каже, що зміни відбулися в законодавстві, й жодних доплат не передбачено. Зокрема, у відповіді ГУ ПФУ у Волинській області на інформаційний запит «Нового життя» зазначено:
«У випадках, коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплати за рішеннями судів, котрими зобов’язано органи Пенсійного фонду здійснити перерахунок, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача».
Також активно обговорюється і зменшення доплат відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Адже, за словами юристів, цим законом введено нову категорію мінімальної заробітної плати – для визначення виплат, які здійснюються на підставі рішень судів. Її розмір – 1600 грн. Тож, кажуть у ГУ ПФУ у Волинській області, цим і керуватимуться надалі:
«Норма абзацу четвертого статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» законодавчо, відповідно до Закону №1774, розмежовує показники мінімальної заробітної плати, яка застосовується при розрахунках оплати праці, та не пов’язаних із заробітною платою, з метою уможливлення використання мінімальної заробітної плати як ключового інструменту регулювання розміру оплати праці в країні».
І все ж юристи наголошують: застосування доплати у розмірі 3200 грн для всіх пенсіонерів-чорнобильців (і тих, хто тільки нині звертається, й тих, у кого вже є відповідні рішення суду) несправедливе. Тож однозначно потрібно відстоювати свої права. Але як це буде: чи в рамках виконання попереднього рішення, чи в рамках нового позову, поки що сказати важко. Адже все тільки починає реалізовуватися, і судової практики з цього ще немає. Тобто навіть і в Пенсійному фонді поки що точної відповіді на це не дають. Та й зрештою, знову ж таки ситуація в кожній області, яка підпадає під дію так званого чорнобильського закону, – різна. Усе залежить від того, як спрацює Пенсійний фонд. А на Волині, як засвідчують факти щодо менших нарахувань доплат порівняно з Рівненщиною чи Житомирщиною, не надто переймається є багато оптимізму в цьому. Але, як кажуть, час покаже. Принаймні поки що ті жителі Любешівщини, котрі вже відсудили добавки до пенсії, у січні ніби отримують їх без змін.
- Матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю приватного підприємства «Редакція «Нове життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.