Тема сплати мінімального податкового зобов’язання не перестає турбувати наших читачів і читачок, адже суми в платіжках у багатьох досить немалі. Тож не дивно, що людей цікавить, як же можна зменшити ці виплати чи й узагалі їх уникнути.
Віктор Клявзунік із Любешівської Волі звернувся до «Нового життя» із запитанням, які пільгові категорії громадян звільняються від сплати МПЗ. Також його цікавить, чи є певна пільга з цього податку, якщо в сім’ї є пільговик, однак земля оформлена не на нього.
Натомість ще один наш читач Василь Олійник переконує: жителі Любешівщини мають повне право не платити мінімальне податкове зобов’язання на підставі статті 283 Податкового кодексу України, де перераховуються земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком. Зокрема, серед таких – і сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства. Саме тому, на переконання Василя Михайловича, наші краяни і не повинні платити мінімальне податкове зобов’язання, до чого й закликає земляків.
Однак, своєю чергою, працівники податкової служби наголошують: земельний податок і мінімальне податкове зобов’язання – це два різні платежі, тим паче, коли йдеться про пай. І саме МПЗ не пільгується. Зокрема, це вкотре зазначили для «Нового життя» у Головному управлінні Державної податкової інспекції у Волинській області. Водночас зауважили, що є перелік земель, на які, відповідно до норм Податкового кодексу України, МПЗ не визначається. А саме:
– земельні ділянки, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
– землі запасу;
– невитребувані земельні частки (паї), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
– земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
– земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування і станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
– земельні ділянки, земельні частки (паї), за які не нараховувалася та не сплачувалася плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
За решту землі, яка є у власності, потрібно таки платити, навіть якщо людина нею не користується, наголошують податківці.
- Матеріал створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю приватного підприємства «Редакція «Нове життя» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
