Старший солдат, 10 окрема гірсько-штурмова бригада «Едельвейс», житель Любешова
(1 червня 1986 – 7 березня 2022 року)
Загинув на Київщині.
Іван Бубало народився у селі Деревок на Любешівщині, звідки родом мама, мав молодшу сестричку. До шостого класу навчався у місцевій школі. Потім сім’я переїхала до Любешова. Спраглий до навчання, до пізнання нового, юнак закінчив місцевий навчально-виховний комплекс.
Потім працював будівельником. У вільний час любив рибалити та ходити на полювання.
Із самої юності Іван не стояв осторонь суспільно-політичних подій, бо ж усім серцем любив Україну. Він дуже цікавився історією рідного краю, свого родоводу. Тож не дивно, що одним із перших любешівців брав участь у Помаранчевій революції, згодом – у Революції Гідності. Свободолюбивий, завжди веселий, товариський, щирий… Найкращий тато для трьох діток – синочка та двох донечок.
Наш земляк не міг спостерігати осторонь за тим, як росія плюндрує українські землі. Тож, маючи за плечима армійський строковий досвід, у вересні 2020 року підписав контракт із Збройними Силами України та став на захист рідної землі.
Саме у війську його і застала звістка про повномасштабне вторгнення росії. Якраз тоді у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади Іван Бубало оберігав державні рубежі на рідній Волині, Любешівщині. Але вже через кілька днів вирушив захищати столицю. Однак, на жаль, 7 березня 2022 року, під час звільнення Київщини від російських окупантів захисник отримав смертельні поранення в бою біля села Слобода-Кухарська.
Довгі чотири місяці Іван Бубало вважався зниклим безвісти, рідні шукали свого воїна. Але результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.
Поховали Івана Бубала у липні 2022 року на любешівському кладовищі.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно.
Вічна пам’ять і слава Герою!
