Швидко біжить час. І вже минуло сорок днів, як раптово згасла свічка долі Олександра Борисовича Пінкевича.
Цю людину добре знали на Любешівщині у кожному населеному пункті. Адже не було такого села, куди би не вели Олександра Борисовича журналістські дороги. Не було такого колгоспника чи колгоспниці, про яких би не писав чи не фотографував багаторічний завідувач відділу сільського господарства редакції газети «Нове життя». Він умів красномовно розповісти про простого трудівника, вміло описати проблеми чи недопрацювання, змусивши керівників виправдати ці прогалини. А ще він був хорошим учителем молодшим колегам, підтримуючи їх та даючи слушні поради навіть вже будучи на заслуженому відпочинку.
Вічна пам’ять цій хорошій, щирій людині!
Редакція газети «Нове життя» вкотре висловлює співчуття рідним Олександра Борисовича Пінкевича з приводу тяжкої втрати.
Однак людина живе доти, доки її пам’ятають. А Олександр Борисович завжди житиме в наших серцях!
