Через здорожчання енергоносіїв усе більше наших краян обігрівають домівки дровами. От тільки заготівля їх цьогоріч проблемна. Тож люди цікавляться, чи мають можливість використовувати для таких цілей сухостій або звичайний хмиз, якого у лісах вистачає. Але переживають, аби їх не звинуватили у самовільних незаконних рубках.
Саме із такою проблемою днями мешканці Любешівщини звернулися до «Нового життя». Вони попросили на сторінках газети дати роз’яснення відповідних фахівців, чи ж мають таки люди право збирати гілляччя, прибрати сухостій у лісі. Звичайно, коли йдеться не про охоронну територію національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Бо ж, кажуть наші земляки, проблема дійсно наболіла.
Наприклад, Петро Токарчук із Погулянки розповідає: «Є ліс у болоті. Якби ви бачили, скільки там сухостою! Колись дозволялося його різати. А тепер – ні? Але ж гниле дерево – розсадник хвороб для насаджень. За куб паливних дров вільхових із доставкою населенню треба віддати близько 800 гривень. Також Петро Сергійович називає інші реалії. За словами чоловіка, довкола його хати – колишній ліс діда (свого часу придбав у держави, щоправда, опісля той відібрали назад).
«Якщо влада – у руках органів місцевої влади, то, може, на місцевому рівні дозволили би населенню проводити чистку лісу? Мої батьки колись таким чином були «санітарами» лісу: де бачили сухі дерева, їх зрізали, прибирали гілки і мали на опалення. Тим більше, тепер же в Україні енергетична криза – вугілля бракує, електроенергія, газ дорогі», – цікавиться житель Погулянки.
Адже, хоча того сухостою є чимало, траплялися, за словами селян, і такі випадки, що коли вони збирали на віз великі гілки дерев, які опали після буревію, доводилося ще й пояснювати правоохоронцям, що і де брали.
Тож чи мають право наші краяни забирати самостійно сухостій у лісі чи підбирати там хмиз? Відповідь на це «Нове життя» попросило дати начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Квартирка, надіславши відповідний інформаційний запит. От тільки чіткої відповіді на поставлені запитання так і не отримали.
Звернулися журналісти і до ДП «Любешівське лісомисливське господарство». Там наголосили: на такий вид діяльності мають право тільки працівники лісгоспу. І для цього потрібно отримати спеціальні дозволи. Хоча лісівники чудово розуміють: сухий чи хворий ліс потрібно очищати, а людям то була би деревина на розпал. Адже раніше дійсно практикувалося, що люди очищали ліс від захаращення і забирали собі той «вальож». Тепер же за такі самовільні дії передбачена адміністративна відповідальність.
Дещо конкретніше пояснив ситуацію головний спеціаліст-державний інспектор із охорони навколишнього природного середовища Іван Корх. Так, відповідно до Лісового кодексу України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. Щодо першого, громадяни мають право в лісах вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо. А от заготівля деревини відноситься до спеціального використання лісових ресурсів і проводиться за спеціальним дозволом – лісорубним квитком, пояснив Іван Олексійович. Інакше це є порушенням порядку заготівлі та вивезення деревини, за що передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу та вилучення незаконно заготовленої деревини. У Санітарних правилах у лісах України виокремлений як лісогосподарський захід ліквідація захаращеності: прибирання поваленого сухостою та хмизу. Але на це мають законне право лише лісівники, наголосив Іван Корх.
Крім того, на території Любешівщини наявні об’єкти природно-заповідного фонду – заказники та національний природний парк «Прип’ять-Стохід», які займають велику площу. Тож там ця проблема ще більша. Адже у межах природоохоронної території є місця, де десятки літ лежать повалені дерева. І, згідно з положеннями про ці об’єкти, їх прибирати заборонено.