Григорія Фесика із села Рудка знають на Любешівщині як завзятого, досвідченого і вправного рибалку. Адже цією справою він займається усе своє життя, а любов до такого ремесла передалася чоловіку у спадок. Він знає всі водойми нашого краю, уміє зловити неабиякі рибні трофеї, змайструвати снасті й приготувати найсмачнішу сушену чи копчену рибу.
Скільки себе пам’ятає, наш земляк завжди мав неабиякий потяг до риболовлі та полювання. Розповідає, що в його родині існує цікавий переказ про прадіда, котрий за сушену рибу, яку продавав панам у Варшаву, купив двох корів і вола.
«Та, напевно, любов до риболовлі є у більшості поліщуків. Адже наші села розміщені або по Стоходу, або по Прип’яті, або біля якогось озера. Вода завжди годувала, й хоча часом людина потерпала від цієї стихії, все одно вода завжди приносила користь. Споконвіків поліщуки славилися своїм медом та річковою рибою. Це була наша своєрідна візитна карточка», –
розповідає Григорій Васильович.
Цей чоловік упродовж 25 років займався промисловим виловом риби, доки не діяла заборона. Спочатку відповідні дозволи мали колгоспи та один затятий рибалка-єврей Лев Юхимович, від них і рибалив Григорій Фесик.
«Якщо снасті, мотор, човен були моїми, то Лев Юхимович платив 60% мені, а 40% залишалося йому. Тоді плотва, окуні коштували 90 копійок, а от щука, линки вже були дорожчими. Я в жодному разі не хвалю радянську владу, але тоді такий був підхід, що на озерах дозволялося вести промисловий вилов риби. І це було правильне рішення», –
Потім же він оформився підприємцем, купував ліцензію на промисловий вилов риби на озерах Люб’язь та Біле. Для цього мав невід вражаючих розмірів: крила по 200 метрів і 14 метрів висоти.
«Його вручну не потягнеш. Працювала у мене тоді бригада з 12 чоловіків, у кожного було своє завдання. Бувало, що за один день могли зловити півтори тонни риби. Але придбати все начиння, купити квоти для ловлі, заплатити заробітну плату рибалкам – все це потребує немалих фінансів. На такій справі добре не розживешся, але і бідним точно не будеш», –
усміхаючись, зазначає Григорій Фесик.
Серед впійманих рибних трофеїв цього чоловіка – 10-тикілограмові щуки, 23-тикілограмові соми, 15-16-тикілограмові коропи. Та загалом уже й не згадає рибалка своїх особливих уловів за десятки років цієї справи.
Детальнішу розповідь про нашого земляка читайте у крайньому номері «Нового життя.
Мирослава СТРУК.
