Старший сержант, 1 прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ, житель села Ветли.
(28 січня 1990 – 8 травня 2022 року)
Загинув на Азовсталі у Маріуполі.
Сергій Дишко народився і зростав у Ветлах, у звичайній сільській родині, в якій, окрім нього, було ще п’ятеро дітей. Після дев’яти класів місцевої школи продовжив навчання у Любешівському технічному фаховому коледжі за професією «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».
Підписав контракт на проходження військової служби у прикордонному підрозділі Луцького загону. У 2020 році був переведений у Донецький прикордонний загін, який виконував визначені завдання вздовж лінії розмежування та узбережжя Азовського моря.
Повномасштабну війну старший сержант, навідник відділення вогневої підтримки Сергій Дишко зустрів у смт Сартана, що за 17 км від Маріуполя. Із 25 лютого 2022 року селище постійно зазнавало масованих обстрілів, сильно постраждали житлові будинки, школи та відділ прикордонної служби «Сартана». А вже на початку березня населений пункт був повністю окупований рашистами. Підрозділ, у якому служив волинянин, опинився в Маріуполі, який теж перебував під шквалом ударів російської реактивної артилерії. Наш земляк разом із побратимами не пускали рашистів у цей місто. У квітні бійці Донецького прикордонного загону разом із ЗСУ, Нацгвардією, поліцією продовжували тримати оборону на маріупольському заводі «Азовсталь». Лише сестричці Ірині Сергій розповідав правду, в якому жахітті вони були. Говорив, що катастрофічно бракує їжі та води, один сухпайок по-братськи ділили на чотирьох. Та все ж відчайдушно маріупольські герої продовжували тримати оборону.
3 травня 2022 року рідні востаннє чули голос сина, брата. Вже 4 травня його телефон перебував «поза зоною досяжності». 9 травня до мами зателефонував незнайомий, представився майором і повідомив страшну новину: «Ваш син загинув». Цю інформацію 12 травня для сестри підтвердив у ДПСУ.
Лише восени 2022 року, коли полонених із «Азовсталі» стали повертати додому, вдалося знайти свідка загибелі волинянина. Тоді стало відомо, що 8 травня близько 21:00, проводивши спостереження на посту, Сергій був убитий російським снайпером.
Факт смерті старшого сержанта Сергія Дишка встановлено рішенням Любешівського районного суду від 20 вересня 2022 року.
Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня. На жаль, тіло захисника поки що не вдалося повернути на малу батьківщину.
Вічна пам’ять і слава Герою!